Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 01.10.2005 р.
Хто записав: Шрамко Катерина Миколаївна.
Респондент: Шрамко Марія Гаврилівна, 1921 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Звичайно, пам’ятаю. Як же його забути?
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Якісь люди страшні приходили вдень, а інколи й вночі та й забирали все, що було.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були, та сусіди такого не робили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ой, били… Як з’їси було качан кукурудзи, так одразу і поб’ють, а якщо щось більше, так і забирали людей.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні, зброї не носили, так ходили.
Як люди боронилися?
Та як же їм обороняться, ніяк не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було, але трішки, та й то, люди боялися, дуже рідко хтось ховав.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловіки по два чи три, якісь усі були в чорному.
Де можна було заховати продукти харчування?
В садках рили ями й закопували, а вночі викопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Та ні, не давали. Не було чого давати.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не було вже що забирати.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Ні, про такий закон не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. за один взятий колосок давали півтора роки тюрми.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їзчики охороняли. Не давали підійти до поля.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Одні хотіли, інші не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Хто з людей не хотів йти в колгосп, старались виїхати з села.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень, і вночі забирали.
Скільки разів приходили до хати?
До нас приходили разів 10.
Коли почали помирати від голоду?
Почали помирати вже в 33-му році, коли дуже вже виснажились.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, хто мали корову, не голодували, бо в них було молоко.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися їжею, продуктами, допомагали сусідам.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Всі тоді голодували однаково.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шнедики пекли з гнилої картоплі, що знаходили на городі, з лободи, з кураю. Їли акацію.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Зривали і їли квітки з акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили і їли ховрахів.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Купити можна було, але не було грошей.
Чи був голод у містах?
Був і у містах.
Що таке торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили на кладовищі.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні, бо не було чим платити.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Так, родичі поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні, немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, хрести встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я дітям та внукам розповідала.