Місце запису: с. Кути, Манківський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 13.09.2005 р.
Хто записав: Розколодько Наталія Петрівна.
Респондент: Нікітенко Анастасія Андріївна, 1921 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Кути Маньківського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Помню, чож не помню. Люди пухли їх живими закопували у землю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай був, хліб уродив, були сильні дощі, бригади не давали везти додому хліб, стояли на містку і забирали снопи, паразити.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Держава забирала, присилала людей та й забирали. Приходила бригада, лазила по всіх вуглах і визбирувала де що тільки не є.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Чорт його знає. Зерна не було ні в кого, то я не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Нічого не мали, тільки приходили забирали податки чи ті нологи требували.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Да. Висилали людей до Сибіру, арештовували, всього було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?
Зброї не мали. У ночі шукали даже в гладущиках.
Як люди боролися?
Мовчали, бо людей зачиняли в підвали. Там, де стоїть церква, жив багач, там був підвал і оце вони там сиділи, моя мама і ще багато молодиць.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Неможна, люди закопували, а ті що ходили голодні, ходили перекопували де була свіжа земля.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Ходили бригади з великими шпичками і шукали. Сільські люди теж були.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
А скільки, а душ десять. Той у печі шукав, той під полом, той в коморі. Їх уже немає нікого, всі поздихали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде не заховаєщ, скрізь найдуть: і в гною, і в соломі, і в землі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, була кухня в селі то ходили. А тим хто не був, то нічого.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали продукти, а за податки забирали подушки, образи, худобу, а тоді робили базари і все це продавали.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Як вирвеш п’ять колосків, то буде бити. А баба була вирвала колосків з десять, то її судили до розтрелу.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволялося, хай гниє, ну не збирай.
Хто охороняв поля і комори?
Комуністи чи ті партійці, хто ж їх охороняв?
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Деякі добровільно, а деяких заставляли. Забирали землю, казали, що вам буде там хорошо.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Як не підеш у колгосп, то забирали городи. То я з братом Васильом пішла, то нам вернули городи.
Де переховували худобу?
Ніде не переховували. Де її сховаєш. Самі вели. Ми завили коня та свиней.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І дном, і вночі ходили забирали. Одні вийшли – другі зайшли.
Скільки разів приходили до хати?
Багато. Одні вийшли – другі зайшли. І так кожен день.
Коли почали люди помирати від голоду?
Помирали, бо не було що їсти. І в 19333, і в 1947 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Сиріт держава воспитувала, для них були інтернати.
Хто не голодував в селі і чому?
Хто позакопував на полі продукти, той не голодував. Багачі не голодували, і ті що в колгоспі робили.
Хто зумів вижити?
Кому був рік чи два – той вижив.
Чи допомагали люди одне одному виживати, ділилися продуктами?
Нє-є. Не помагали, у кожного своя сім’я.
Які засоби вживали до виживання?
Ніяких, кому був вік – той остався.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі самі себе спасали, у кого була багата сім’я, то їм добре було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Що було – те споживали: цвіт акації, лободу, листки з липи і других дерев. Все що було – те і їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З липи листя, гірчаю, лободу кучеряву.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Жаб, черепах, равликів, голубів диких, м’ясо з собак.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Можна було купити у кого гроші були. Корів, свиней, коней, образи міняти на щось, щоб було поїсти.
Чи був голод в місті?
Був голод у істах. Люди тікали у села та їли собак, котів.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Магазин в Умані. У меї сусідки Зоньки був батько в Америці. Він присилав долари, а дід Юмен їздив в Умань і продукти привозив.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Хіба я знаю скільки померло. Було шо сім’ї цілі вмерли. Багато померло.
Чи відомі випадки людоїдства в вашому селі?
Їли людей. Було прийшов хлопчик з Кислина, та й каже до чоловіка: “Я буду у вас”. А чоловік каже: “У мене своїх багато”. Пішов до одної жінки, а вона з дочкою його зарізали і з’їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі. Гонив голова сіль ради бабів копати ями. Їздила підвода і збирала померлих, так і кидали в яму.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
А хто їм платив? Ніхто нічого їм не платив. Хто в те время платив?
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
На цвинтарі старому хоронили.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають у кого є рідня. Хто остався – то поминає.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є православна церква, вона відноситься до Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Є хрест “Голодомору”.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Про сучасну молодь не знаю, але своїм дітям і онукам розповідала.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Кого? Тільки правітєльство.