Місце запису: с. Матусів, Шполяський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: невідомо.
Ким записано: невідомо.
Респондент: Мартьянова Раїса Свиридівна, р.н. невідомий.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Матусів Шполянського району Черкаської області.
У 32 р. почали вивозити з сіл врожаї інше зерна, картоплі, буряка та все інше. До 33 р. людям не було, що їсти. Іменно в 1933 р почався Голодомор Таким чином влада прагнула: насильно замусити селян до праці тоб то до колгоспів, постійно пропонували переваги колгосптного виробництва і соціалістичного способу життя. Але справи в селі йшли не найкращим чином. По всій Україні стояв голод. Люди пухли і вмирали від нестачі їжі. Вмирали не тільки в хатах, а й на вулиці. Першими гинули діти і старі люди. Люди вмирали сім’ями, а іноді й великими селами. Села були пусті, а ті хто виживали не мали віри, духовності. Їли гнилу картошкку, буряки, навіть зелену траву, що (незрозуміле слово) з землі. Були випадки коли матері їли своїх дітей. Одне з вимерлих сіл був і Матусів. Колгоспи виділяли підводу для вивезення мертв’яків. Вивозили також тих хто конав.Так і нашого селянина Федіра Остимовича вивезли в яму. Але той виповз з ями, доповз до конюшні і в соломі находив колоски і їв. Він переховувався бо боявся, щоб його оп’ять не вивезли в яму, але люди знайшли його, підкормили і він видужав. Ті роки були дуже страшні. Голодомор забрив багато людських життів.