Місце запису: м. Бердянськ, Бердянський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: не вказано
Хто записав: Алтухова О. М.
Респондент: Алтухова Олена Сидорівна, 1903 р. н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років проживала в селі Партизани Приморського району Запорізької області.
Наша родина перебувала в селі Партизани Запорізької області. У мене було 8 дітей і їх треба було чимось годувати. Мій чоловік мало не вмер від голоду, я якось ще трималась. Але ми насамперед намагались врятувати дітей, віддавали їм все їстівне, що ми змогли знайти. У мене ще були брати і сестри, у яких також були діти, яких треба було годувати.
На селі на той час у людей відбирали останній шматок хліба, а треба ж було жити, і дітей годувати, щоб вони не повмирали від голоду. А їли буряки, макуху, лободу, жаб. Діти ловили птахів – ворон, горобців.
Дуже багато людей і дітей вмирали в селі, але інші тримались і намагались вижити.
Внаслідок голоду в нашій родині померло багато дітей у моїх братів і сестер. В моїй сім’ї діти вижили, не помер ніхто, слава Богу, але всі вони були безсилі, худенькі, немов скелетики і дуже хворіли.
Пройшли роки, діти мої виросли, оженились і повиходили заміж, але болячки залишились, як наслідок Голодомору.