Місце запису: с. Просторе, Чернігівський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 2010 р.
Хто записав: Копоть Ірина.
Респондент: Рябчук Раїса Йосипівна, 1933 р. н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років проживала в селі Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області.
Народилася я 10 квітня 1933 року в селі Верхня Терса Гуляйпільського району. Розповідаю, звичайно, з оповідей своєї матері.
Батько моєї мами, – вже мій дід, – жив у селі Верхня Терса і мама жила з двома моїми старшими сестрами у нього, свого батька. Тоді, як наш батько проживав на квартирі від МТС. Працював він агрономом при Політвідділі МТС в Оріхові Запорізької області.
У 1932 році дідусь відправив маму із моїми сестрами Олею і Ніною до зятя, сказавши, що там з ним їм буде краще: на роботі батькові, як спеціалісту, видавали пайок. Тому дідусь, не чекаючи весни, вже відвіз матір і онуків, щоб не померли тут, у селі. Моя мати каже, що той хліб, який приносив батько, був білий-білий, як вата, і дуже м’який. Ті люди, що вчились при МТС і працювали, всі одержували пайки.
Дідусь же проспостерігав, як «куркуль» заривав, своє зерно у яму. Господаря, мабуть, розкуркулили і вислали, а зерно залишилось. Воно і допомогло йому вижити у те лихоліття. Тільки завдяки тому «скарбу» всі живі, ніхто не помер з родини. Одна тільки тітка хворіла.