Місце запису: с. Балаклея, Смілянський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 06.09.2005 р.
Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.
Респондент: Пащеська Євдокія Яківна, 1914 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Нечаївка Черкаського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причина голодомору – штучний голод.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали врожай комсомольці.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Винагород за донесення на сусіда не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документів на забирання продуктів не мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Покарання, яке застосовували, арешти.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ті, що ходили по хатах мали зброю.
Як люди боронилися?
Люди ховалися де попало.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати частину продуктів було неможливо.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали продукти комсомольці, як звали не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили до хати комсомольці: 3 і більше.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти ховали скрізь, де можна було заховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто пішов у колгоспи їжу давали: з бурячного семена оладки.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали тільки продукти.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Про закон «5 колосків» чула. Судили. Коли гналися , то тікали в болото, щоб не догнали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колоски і городину дозволяли збирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли поля об’їждчики і міліція.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди не дуже хотіли вступати в колгосп. Хто не хотів, забирали в колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей змушували вступати, а хто не хотів, відбирали землю, худобу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу переховували в лісах і де тільки можна.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили по хатах вночі і вдень, навіть, коли спати.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили по-різному, як хотіли.
Коли почали помирати від голоду?
Помирати почали в січні 33-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиротами ніхто не опікувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували куркулі і голови колгоспу.
Хто зумів вижити?
Вижили куркулі і голова колгоспу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Харчами не ділилися, бо їх не було.
Які засоби вживали до виживання?
Їли горіх , липове листя. Сушили його, терли та пекли оладки. Вживали цвіт акації.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомоги від родичів не мали, всі родичі голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Вживали різне коріння, калачі очерету, листя.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли кору акації, липи, горіха.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Тварин не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Виміняти або купити продукти в місті не було за що.
Чи був голод у містах?
Голод був скрізь: і в місті і в селі.
Що таке “Торгсін”?
«Торгсін» – місце, де здавали золото.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Людей у селі померло дуже багато. В 32-му-33-му рр.. жила на Херсонщині в с. Нечаївці.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Випадків людоїдства не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих хоронили де попало і не поодинці, а кучами.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Тим, хто ховав померлих не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Місць захоронень у селі не знаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
На проводи поминають родичі, якщо вони є.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
У церкві тепер згадують, а за радянських часів – ні.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква у селі є. Належить до київського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
На могилах встановлені хрести , кого є родичі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молоді розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
У гибелі людей винною вважаю партію.