Місце запису: с. Івахни, Монастирищенський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 17.11.2005 р.
Хто записав: Горчинський Дмитро Петрович.
Респондент: Годун Тодось Хомович, 1913 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Івахни Монастирищенського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Спеціально зроблено було, шоб на Вкраїні виморити народ. Понятно? Хліб був і врожай був, тіко Сталін Кагановича прислав, щоб викачати хліб який є, зробити Голодомор.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Государство, послані з району були, оббирали, щоб голод був. А врожай був і вродив хліб. В 32 році врожай був, то люди понаїдалися свіжого хліба і повмирали. Паслися на бур’яні, картошку гнилу збирали, спасались і ніхто не міг спастись.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких. Приїжджали й забирали всьо без ніяких документів. Лазили, свої були підкуплені такі дядьки, і вивозили з України, щоб голод був.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували. Людина голодна лізла тай били, карали, не давали їсти по сутки по двоє, пухли люди, помирали – це таке покарання було. Були арешти, в тюрму забирали. То шо він, як він готовий уже мерший. А висилки були, людей багатих забирали, які щитали куркулі в 37, а в 32 не забирали. Шо його він його візьме як він ни живий.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було ніякої зброї. Свої месні дядьки підкуплені такі
Як люди боронилися?
Просили, ни боронилися. Шо оборонися як він ни може нічо робити, а вони приїжджали, на гору вилазят на гору, під мітьолку всьо замітали і забирали, шоб ни було нічо хліба, шоб пухли і мерли.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Добували, шукали й забирали. Шпичками шпигали на городах на обісці ось. Тих хто шукав вже нема. Коломієць Коля, Годун Григорко, їващук Семен – це ці активісти сільські, помагали їм – государству. Це Каганович посланий на Вкраїну, це всьо голодомор ше в триціть другім році. Ше з осені началось.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По двох, по трох. Вони хліб забирали, шоб ніде не було – ні на горі, ні в сараї.
Де можна було заховати продукти харчування?
В зимлі, і під полом – і то шукали, і находили, й забирали. І в берізі. То шо воно полеже, зогниє та й спортиця.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
По 200 грам хліба, або суп – баланда, так казали на ню. Чирпачок. Люди ходили на столову, пухли, просили, а він чирпачок всипе і більш ни дасть.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Одягу ни брали, а забирали худобу: коняку, корову, кури.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Хто вжне та й били, вбивали за п’ять колосків, да, на полі. Людина голодна, а пішло, прилізло рачки, нажало п’ять колосків, а активісти ці зловили і побили. Вже дадуть, шо він вже не встане, шоб ни ліз нігде, вбивали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нє, нє ни давали, гонили. Хай пропадає – ни лізь.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Були наняті, охрана була – нікого ни допускали.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Канєшно хотіли, а є ни хотіли
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Упиралися, але заставляли, обкладали податком, нігде ни давали скотини пасти тей мусили люди йти.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Нігде не переховували, усно забирали: коні, корови, упраж. Я сам мав коняку – здав, заставили записати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли схотіли вони, тоді йшли: і ночою, і дном.
Коли почали помирати від голоду?
Ше із зими начинали, з госені, бо вже ни було шо. Ну ше мирилися, а весною полностью, весною, триціть третій полностью голод, падали, підбирали грабарками і закопували. Просили: убий мене або шо – голод. Не могло ні ходити ні лижати. Пухли люди, деякі ни пухли.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Опікувались, но мало опікувались. Давали (суп якийсь зварат),дивилися за малими, а за взрослими ни дивилися.
Хто не голодував у селі і чому?
А хто не голодував? Активісти. Вони у дядьків вимітали хліб, зирно – то їм давали. Вони охраняли їх (активісти).
Хто зумів вижити?
Люди виживали. Я якось вижив. Бог так дав, а я знаю як? Нічо я ж тоже і не спух – нічо і вижив, перемучився, траву їв, як скотина пасся (хтів їсти) на траві. Ося трава підросла, лопуцьки і того… на ставку рвали, їли. І я вижив. Нігде ніякої помочі ни було і я вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Помагали, ну рідко. Хто жив ше трошки багато. Хто жив був, то давали – там хліба дасть кусочок, чи супу, чи картошки – допомагали, давали їдно другому, которі мали, а которі ни мали, то шо ж він допомагає, допоможе.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
А родичі тоже так само як і я. Чим він поможе як він тоже пух. Є родичі, як в нього тоже нічого нима – в другім силі, чи десь.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Трава й лопуцьки, оце як скотина паслись. Лопуцьків наїсися.
А ягоди якісь їли на деревах?
А хто їх нарве? Я вилізу на те дерево? Де впало на землю, то…
А якісь коріння їли? Нє, коріння ни їли.
Листя, то з любого дерева їли, варили траву, листя. Оце всьо, оце суп такий був
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Мишей ни їли, собак їли, криси – люди всьо їли. Криси тоже тоді голодували, ни було людей, а де людина помре, там криси й їдять. Убирати нема кому, не вспівали убирати, синок. Такі грабарки, грабаркою накидає, як скотина, викопають рова тако, траншею і туди… братська могила.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В кого це виміняти? – ні в кого ни було. Купити ни було за шо, грошей ни було, а поміняти шо я поміняю як в нього нима шо.
Чи був голод у містах?
Голод був скрізь, і в містах – на всій Вкраїні, раказніци нима.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
О-о-о-о-о-о-о, людей дуже багацько померло, Боже мій. З половина померло, може ше й більше. Голод, подали люди, як на бойні.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Їден брат, брат гладкий був, помер і в нього ляшку одрізав він і сам варив, їв. Чув. У нас в Ївахнах таке було. Один такий був. Може ше, а я знаю?
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хто? А є з колгоспу наймали, грабарки, посилали дядьків і дядьки возили. Нагружали у грабарки по п’ять душ на купу і везуть, як скотину, на могили, скотомогильник.
А де були могили?
На кладьбищі. Вирили канаву, не так ямку, як тепер, викопали їдного, зробили труну і ховали, а то нє так і в годежі кидали туди, як салдати на фронті.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Хто? В колгоспі давали по нараду правління. Писали їм трудодні якісь, давали гроші, може, ну посилали їх, спеціально посилали – дві коняки, дві грабарки і по силі гайда попід хати.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На старому кладьбищі, в рові, де попало, воно там вже заросло.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминают, поминают і сходяця бабки, дядьки і поминки роблять, поминают. Батюшка ходит, наймали бабки батюшку, шоб правив, батюшці платили – поминки.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Їх зараз в церкві згадують. За радянської влади згадували. Бабки сам, государство нічо ни мало, а самі бабки. Сяде собі, там “Троїца,”на Святу Ниділю, це ідут на проводи тей згадуют так. В церкві тоже наймали там шось правити, батюшка правив. Хто міг, то наймали і рідня була, а в кого рідні ни було, то… (є такі шо рідні ни було), похоронили,померли всі, вся рідня.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В силі церква є. Ни знаю. В нас туто церква була де школа зараз, от церква була. Висока, двохетажня з дзвонами. їден дзвін дві тоні важив. У триціть третім році розібрали ці активісти-комуністи. В нас туто був ліс дубовий, то завод різав дуби, палив і сахар виробляв . Церква гарна була, дирив’яна – ні одного ґвоздя ніхто ни забив.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Його нима, він погнив, дубовий був такий здоровий і він погнив. Стояв посеред кладьбища. Там новий поставили, був на відкритті, да.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
О-о-о-о-о, нарозказую як воно було, шо діти їли, в чому ходили. Шо? Розказуєм ми дітям, гонукам
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Кого? Сталіна. Сталін Кагановича послав з Москви, шоб викачував, Сталін.
Що таке “Торгсін”?
Це “Торсін” був. Це рідня були в Америці і перисилали, спіцяльно є такий магазин називався “Торсін”, давали продукт, Америка перисилала там ше для родичів. Приходило звіщеніє і ця рідня ходила і забирала. Було в Цибулеві, в Ївахнах ни було.