Місце запису: с. Половинчик, Монастирищенський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 05.06.2005 р.
Хто записав: Бондаренко Наталія Назарівна.
Респондент: Зливко Килина Дмитрівна, 1919 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Половинчик Монастирищенського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада врожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Влада, начальники ( хто точно, не знає). Сім’ю славінських, котрі не хотіли віддавати зерно, вигнали з хати. А хто міг їх прийняти, могли і їх вигнати, тому їх ніхто в свою сім’ю не приймав. Яка була їх подальша доля невідомо.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ні, документів не мали і нічого не пред’являли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Керував селом, “командував” – Рогов з Монастирища, він і репресірував, висилав з села, куди невідомо. Були вислані: Федір Червонописький, Кузьма Кадук, Король Ліза за те, що була в пана об’єщиком, Гаврилюк, за те, що робив в районі, Кадук Трохим, за те, що не молотила молотарка.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Ніяк, всі боялися за себе і свою сім’ю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Да, як хто зумів, то приховував.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Заховані продукти шукали шпичками. А як їх називали не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До хати приходило дві-три душі. Хто був не знає.
Де можна було заховати продукти харчування?
В хаті, в погребі, в печі, можна було і закопати. при обшуку в нас розібрали клуню.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Була їдальня і там харчувались.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Тих, кого розкуркулювали, забирали все.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Що був такий закон не чули, але тих, хто з поля збирав чи крав хоч колосок, того судили. може чули старші.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли колгоспні сторожа і ніхто не ліз красти, боялися.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Були такі, що хотіли, а інші – ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не знаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніхто ніде не ховав.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В будь-який коли хотіли, тоді і приходили.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили скільки хотіли.
Коли почали помирати від голоду?
Літом, коли все позабирали в людей, і вони не отримали хліба в колгоспі.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Дітей забирали в приюти.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, що мали корови, город.
Хто зумів вижити?
Ті, що мали щось з городів. А (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) крала, варила і їла дітей. Поїла своїх менших. А старші Таня і Катя були з 28-го року, то вони були великі і вона їх не зачіпала. В той рік зникла сусідська дівчинка, то теж вже всі думали, що це зробила вона.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилася рідня, а чи чужі – не чула, не знаю.
Які засоби вживали до виживання?
Шукали і їли все їстівне, що їли тварини, те і ми.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Баракове насіння, очерет, коріння лопуха, жолуді
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З липи, з дуба.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не пам’ятаю, не знаю.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було і купити, і виміняти, але дуже тяжко і рідко.
Чи був голод у містах?
Да.
Що таке “Торгсін”?
Ні, не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю, а відомостів не було.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Да. (Називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) з’їла своїх малих дітей, крала і сусідських. Сусіди бачили в печі, як варилась голова дитини.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили на цвинтарі, закопували в ями. А хоронили ті, кому давали хліб.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Давали хліб.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На цвинтарі, а точно де не знаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Ні, не поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні, немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Да, розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу, яка була тоді.