Місце запису: с. Крачківка, Маньківський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 03.06.2005 р.
Хто записав: Фуркало Людмила Миколаївна.
Респондент: Ковтун Федір Акимович, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Крачківка Маньківського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-33 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: не урожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
В селі у людей забирали все, що могли знайти. Забирали представники райкому партії, уповноважений комсомолу Курдубай.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ніхто ніяких документів не показував.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так. Пам’ятаю, коли забирали корову, мати впала під неї, схватила за ногу і не відпускала, тоді уповноважений почав бити її (Курдубай) витяг наган і пригрозив, щоб ніхто не втручався інакше пристрелить.
Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?
Так.
Як люди боронилися?
Як тільки могли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати нічого не вдавалося.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали уповноважені., шукали щупами і все, що знаходили забирали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 особи – представники райкому партії і комсомолу, а зокрема Курдубай.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали: зерно, квасолю-в горщики, стакани, хто куди міг, заривали в землю.
Чи давали їжу тим, хто вступив до колгоспу?
Не пам’ятаю.
Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі-одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали продукти, одяг, подушки, а мати плакала, що дітям не буде що вдягти і на чому переспати.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Так, чув.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Малий Федір разом з братом Павлом і Архипом збирали колоски (крали), старалися, щоб ніхто не зловив, бо як зловлять-то сильно били.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охоронці.
Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?
Ні. І мій батько не хотів іти в колгосп і щоб його не вислали утік в м. Рибниця (Молдавія)
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, а хто не хотів- відправляли в ссилку або в тюрму нарік.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Корову наша сім’я не переховувала, і з часом її забрали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Білим днем.
Скільки разів приходили до хати?
Часто, скільки разів не пам’ятаю,
Коли почали помирати люди з голоду?
В 1933 році. В селі були сім ‘ї, які повністю вимерли.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиротами ніхто не опікувався, вони залишалися самі, а в кого була рідня, то їх забирали вони.
Хто не голодував у селі і чому?
Сім ‘я Федора Акимовича на той час жила не бідно.
Хто зумів вижити?
Згодом, коли у них забрали корову, то їм допомагали вижити материна сестра і її чоловік.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так. Материна сестра давала гладущик молока і буханку хліба.
Які засоби вживали до виживання?
Хто дужчий, той міг у слабших частину віднять, так сусід Василь завжди під мостом “караулив” малих хлопців, і забирав половину всього, що несли ті з міста.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, сім’ї Ковтун допомагали тітка Паля, якій влада довірила комору та її чоловік, який був головним бухгалтером у колгоспі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Копали мерзлу картоплю.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Як прийшла весна, тоді було легше – їли кору з дерева, та цвіт акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не пам’ятаю.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так.
Чи був голод у містах?
На той час у місті ще голоду не було, тому тітці було дико бачити, що робилось на селі.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Пам’ятаю такий випадок, якось з братом вибігли на вулицю, і побачили під стовпом чоловіка і жінку, що йшли з міста з базару – вони впали і не могли підвестися. До вечера вони померли, але ніхто не дивувався, так, наче і треба було. Багато людей померло, але відомостей немає.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Сам не бачив, але в селі говорили, що на хуторі був випадок, коли мати з’їла свою дитину, приїхали представники НКВД забрали цю жінку і невідомо було, де вона і поділася.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
При сільській Раді були два виконавці, в них була коняка, гарба, вони їздили по селі і збирали померлих. Коли приїхали по Яшка, то разом забрали і бабу, щоб не приїздити ще раз. Живу ще бабу Гафію скинули разом з трупами в яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення померлих людей від голоду?
Не знаю, не пам’ятаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Не знаю.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так. Не знаю.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
При в’їзді в село.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, розповідав.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Режим.