Місце запису: с. Дмитрушки, Уманський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 23.09.2005 р.
Хто записав: Патика Ганна.
Респондент: Чорний Марко Кузьмович, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голодомор у 1932-1933 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Засуха, неврожай, забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Сільські комнезами
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Не було в них документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були арешти.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали зброї.
Як люди боронилися?
Фізично.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можливо. Закопуючи в землю.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
З допомогою списів.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 особи.
Де можна було заховати продукти харчування?
В землі, під штандарами.
Чи давали їжу тим хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали зерно, худобу.
Що таке закон про “п’ять” колосків? Чи чули Ви про нього?
Судили за крадіжку на колгоспних полях.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Забороняли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Вартові.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Більша частина хотіла.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Змушували репресивними заходами.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В ровах, ярах, землянках.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В різний час і різну пору.
Скільки разів приходили до хати?
Декілька разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Весною 1933 року масово почали вмирати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Шкільного віку були в інтернатах, а дошкільного – залишалися напризволяще.
Хто не голодував у селі і чому?
Таких не було.
Хто зумів вижити?
Зуміли вижити фізично здорові люди і ті, хто зміг щось сховати.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали один одному і ділились хто чим міг.
Які засоби вживали до виживання?
Крали одне в одного.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Кропиву, пшінку, коріння лопуха, гнилу картоплю, буряк ,що залишились в ґрунті, недоспілі ягоди сливи, черешні.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя липи , цвіт акації.
Яких диких тварин , птахів, плазунів вживали в їжу?
Равлики, молюски, жаб, котів, собак.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
Можна було виміняти продукти на речі.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке “Торсінг”?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Майже 1000 осіб.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Так.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили на кладовищі, на городах, в підвалах, в ровах, на полях, в лісах.
Чи платили тим, хто займався похованням мертвих?
Давали ополоник юшки.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення від голоду?
По вулиці Садовій, на осадьбі Дзюби М.Я.
Чи починають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів Радянської влади?
Тепер згадують і поминають, а раніше ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
На кладовищі встановлено хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винна у загибелі багатьох людей держава.