Місце запису: с. Стецівка, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 03.10.2005 р.
Хто записав: Крашевська Валентина Миколаївна.
Респондент: Мірошникова Ганна Григорівна, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Стецівка Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Я добре пам’ятаю ті жахливі часи 32-33 років. Нас у сім’ї було четверо дітей, батько, мати.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Усе забирала влада, кожен вузол передивлялися і все витрушували, останню жменю гороху, яку так не хотілось віддавати забрали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Забирали в людей місцеві жителі наймані владою.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Донесення владі були, за винагороди не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Я не знаю чи мали вони документи, може батькові і показували, але я думаю, що ніяких документів не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Мого дядька репресували і дідуся. Також ці люди погрожували, але не били.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї вони не мали.
Як люди боронилися?
Боронилися ми віддавши їм останнє зерно.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було приховати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Забирали четверо людей, троє чоловіків і одна жінка. Як звали не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До хати приходило двоє чи троє, їх по вуличному називали “Паничі”.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти, зерно, хліб клали в торбинки і закопували в гною або в садку, у хаті у ділу вириють ямку, покладуть зерно, замажуть, накриють ряднинкою.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Спочатку не варили їсти тим людям, які працювали на колгосп, але потім почали варити затірку.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не забирали одяг, худобу. у нас були кури, то вони залишились.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
За збирання колосків могли віддати під суд.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли колгоспи, погреба, комори охоронці, в них були мисливські рушниці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди йшли до колгоспу працювати, бо надіялись, що щось дадуть з продуктів.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Влада не змушувала.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худоби було мало тому, що не було чим годувати, А в кого була тримали в погребах. Влада забирала і здавала в колгосп.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
У будь-який час дня і ночі.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили декілька раз до кожного двору.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933 році люди почали пухнути від того, що не було чого їсти і помирали.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто сиротами не опікувався, вони ходили по вулицях Доки не вмирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Таких людей було мало.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Люди ділилися неохоче тому, що кожен думав в першу чергу про свою родину, про себе.
Які засоби вживали до виживання?
Засобів мало. що бачили, те й їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі не допомагали тому, що думали про свою сім’ю.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Я не знаю чи їли Кору, але кульбабу, Гірчак, лободу, калачик їли, А на зиму сушили вишні сливи яблука.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли рослини.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли горобців та різних пташок.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було щось своє на торгах продати і щось купити або виміняти.
Чи був голод у містах?
Я не знаю чи був голод у місті, бо я була мала, лише сім років і я не ходила в місто.
Що таке “Торгсін”?
Пам’ятаю і чула, мабуть, цей “Торгсін” був у магазині і можна було щось обміняти.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Я не знаю скільки людей загинуло, але одне знаю – дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нашому селі було людоїдство. наша сусідка з’їла свою дочку, але потім і сама померла.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Викопували довгий окоп і вкидали туди: і старих, і малих, і молодих.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
За поховання не платили нікому, тільки тому, хто на возі звозив тіла.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомо в селі Андрусівка.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
У кого є рідня із загиблих, то поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминають загиблих і в церкві, і на кладовищі та й влада їх поминає.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нашому селі є церква, вона відноситься до Православного Патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Хто окремо хоронив, той поставив хрест чи пам’ятник, а як у кучі, то насип.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю і дітям, і онукам, і я думаю, що всі знають про цю трагедію.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Мабуть, влада.