Місце запису: с. Стецівка, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 13.10.2005 h/
Хто записав: Терновська Тетяна Вікторівна.
Респондент: Гавеля Ганна Іванівна, 1915 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Стецівка Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада урожай, якого було достатньо для харчування.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали понятті від сільської ради.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Так, без документів вони не йшли. Також у них були залізні палиці, якими вони шукали продукти.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Було таке. Якщо не виконували наказів, то забирали на покарання у так звану “холодну”.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Може й мали, та в нашому селі її не використовували.
Як люди боронилися?
Бувало, що замикали хати, а самі тікали в ліси, провалля, ховалися по очеретах та в інших місцях.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, але щоб їх не знайшли, треба було зерно закопувати або заховувати десь в полі. люди ховали в горшечках за піччю, але його (зерно) швидко знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
У тих, хто віддав добровільно, не шукали, а в тих, хто, копали підлоги, ламали печі та інше.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили до хати по 5-7 чоловік щоденно, перевіряли, чи не приніс хто що-небудь у хату з продуктів, зерна.
Де можна було заховати продукти харчування?
У коминах, печах, казанах, в землі, в очеретах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Як запишешся у колгоспі, то дадуть 2 кг кукурудзи. Але люди було дуже голодними і, йшовши додому з’їдали цю кукурудзу, а потім помирали або ще в дорозі, або вже дома.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Так, забирали й інше.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Так, чула. За цим законом карали людей: якщо людина зірве на полі хоч п’ять колосків, то за це вже карали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Примушували, але все зібране треба було здавати в колгосп, а собі брати не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Цих людей обирав колгосп. А колгоспні комори охороняли призовники в армію.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Більшість не хотіли. Тому, що люди не знали, що таке колгосп і думали, що це записують у безвірники, бо церкви тоді руйнували.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, примушували, погрожували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Переховували в очеретах, лісах. Але її забирали тому, що в сільській раді було відомо, скільки худоби має родина.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В різні години доби. Але найбільш вночі, коли люди найменше про це здогадуються і ще не встигли нічого заховати.
Скільки разів приходили до хати?
По декілька ( три-чотири рази) на тиждень.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933 р. з другої половини зими, коли попередній урожай закінчився. А коли почався новий урожай, то мерли від переїдання. Померлих їздили забирали возами з кіньми. Був один випадок у селі, коли забирали людину, яка ще не померла, але була вже безсила йти працювати на поле.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Дітьми опікувався колгосп, але це були поодинокі випадки, що діти залишалися живими.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі.
Хто зумів вижити?
Багатші їздили в Крим і привозили звідти деякі продукти. Але в кожній сім’ї помер хоч один член.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися, але не всі. От, наприклад, один семирічний хлопчик, що залишився без батьків, ходив біля сусідського двору, виривав її в корінці. Це побачила господиня цієї хати і вночі, коли хлопчик спав, підперла двері, що вели до хати, і хлопчик, не змігши вийти, помер з голоду.
Які засоби вживали до виживання?
Берестове листя, листя шовковиці, акації, кріп, середину з соняшникової шляпки, гречану полову, голі качани кукурудзи, траву, корінці, котів, собак, молотили солому.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Таке було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли майже все. але ягоди зривали зеленцем. Якось два 8-9-річні хлопчики померли, наївшись зелених абрикосів.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли кору з груші, яблуні, бузини, глоду.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Криси, миші, гадюки, зайці, птахи різних видів, яких тільки вдалося спіймати.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна. Але все це було дуже дорого і не всі могли це собі дозволити.
Чи був голод у містах?
Був.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Скільки у всьому селі – не знаю. Але на нашій вулиці (1,5 км) 134 людини з 427. було 12 сімей і 3 землянки, де вимерли геть усі.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, був один чоловік, який поїв своїх дітей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили ті, хто збирав людей возами.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Їм платили харчами.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кожному цвинтарі, де хоронили й інших людей.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
А як же!
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, було 2. Православна.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені, але не всім.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю весь час.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішню владу і їхню політику.