Місце запису: с. Недригайлів, Роменський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 27.07.2005 р.
Хто записав: Кубах Юлія Володимирівна.
Респондент: Голуб Марія Степанівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Помірки Лебединського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, то хто це робив?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Цього не пам’ятаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
А ми їх не провіряли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали і арешти були.
Чи мали зброю ті, що відбирали хліб у людей?
Цього я не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Плакали, як оборонялися?
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Все рівно найдуть, як не сховай.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Партєйцами.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Хто це був? Ну, оце ж той, шо тепер Ярмола той, Усик. Ото був такий. Тепер оце Антон Єгорович Козлов (Осадчий), шо в нас отам жив. Оце ті шо такі, шо ходили.
Де можна було заховати продукти харчування?
Та ніде не заховаєш його
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Як став колгосп – стали варить. Ото там кухня в хаті одкрилася, і ходили з глечиками. Варили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Ну, корови ж заставили здать у СОЗ. Як оце в колгосп не пішли зразу – корову здаси. Забірали коров у колгосп. А сусід же так отой корови не здав його. Такий же, шо хотів, шоб були ці комуністи, так корову держав. Та й нам ще баба та давала молока.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Про це ми чули. Що колоски збірав, так той, шо був, чи бригадіром, чи чим він був, об’єздчиком, побив його так, шо він і вмер. Отакий. Точно такий.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, і ото через те того чоловіка побив. Це Куценкового батька було так побито.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Та були ж об’єздчики. Так забороняли, шоб не крав нічого.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Та примушували. Треба було йти.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ну оце ж корову забрали. Тепер же, як же ж дітей у школу йти, як не колгоспник?
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Та ніде не ховали, а зразу одводили.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Чи ноччю? Ну це дньом, по-моєму, це. Розказували, шо приїхали і, зокрема, вибрали, де зерно у людей.
Скільки разів приходили до хати?
Хто його зна, скільки разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
У 33-му. Вже в 4-му почали таки, хто більше пішли в СОЗ, так варить же їсти стали. З глечиками ходили. А то в 33-му найбільше мерли.
Що було з малими сиротами, чи опікувалася ними держава?
Та ні, не повню цього, Тоді не знали про цих сиріт нічого. Як ми такими ще були…
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодував, хто старався за отими ж партєйцами. Ті ж, щоб у колгосп ішли.
Хто зумів вижити?
Хто зумів вижить? Кому смерть не прийшла, ото і зумів тільки. А їли усякі бур’яни.
Чи допомагали люди одне одному у виживання від голоду, чи ділилися продуктами?
Ну, оце ж той, шо партєйний. Він не партєйний був, а за те ж, шоб у СОЗ іти. Так корову не здав. А заставляли таких же, шоб ішов. Так корова у нього була. Нам помогала баба. Давала молочка, шоб дід не знав.
Які засоби вживали до виживання?
Та хто як мог. Хто чим питався: хто бур’янами, хто отими кропивами разними.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ну а як же!? Оце були умірали були, а материн брат був уже головою колгоспу. Поставив її пекти хліб у дітсадіку. Вже організувався.
Дит’ясла. А муки ж це тільки в колгоспі ж, треба, шо хліб. Ніхто ж не пік. Так він виписував же оце мукички. Мати пече – і собі корж спече, хоч перепічку. І тим і вижили.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шо вживали? Свеклу. Тепер разний. Я вже, їй-богу, не докажу, який бур’ян. Свеклу, клевер. Оце таке. Лободу мішали в ті магалєти.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З рослин? Таж, та як тобі сказать, забула вже.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Та тоді яка не траплялася птиця : чи гайворона, чи таке ж шо ще, так уловили ж і різали.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Та за шо ж ти мінятимеш? Нічого тоді не було.
Чи був голод у містах?
У містах? У містах то не так було трудно. Шось же ж та було ж. Це вже ж їздили за хлібом ось у якомусь же ж, це у 6-му, чи їздили у Лебедин. Та становились у очередь. Тільки давали по 2 хлібини. Так ото разів 4 стане, хто приїде. Так пішки ходили, не їздили. їздить нічим було.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Та це сільсавєт знає. Я тільки знаю, це отож і в Каті Вовкудавової батько. Не батько, дід і баба померли з голоду. Ото тих я знаю. І шо й ховали без трунів.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Шо дітей їли? Такого не було. Не чули.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищах. Викопували яму. Без труни. У ряднові замотали і поклали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Людям тим? Ні, не платили нічого.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ну сейчас же ж бачиш, яке кладовище. Там десь вони.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Як оце і дідову матір поховали ще до голоду, і не знають, де могила. Так хто там тих згадуватиме?
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Чи поминають? Та поминають, як коли ж читає молебінь. А за радянської влади і церкви не було.
Чиє у Вашому селі церква?
Наша була у Василівці церква.
До якого патріархату вона відноситься?
А я цього не пойму.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрести то стоять, а пам’ятників уже ж на тих не було. Ніхто не ставив.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Ну оце ж ви чуєтє. Про те дід часто нагадує, шо 33-тій який був.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Кого? Ну, хто організовував колгоспи.