Місце запису: м.Токмак, Токмацький р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 10.10.2005 р.
Хто записав: Вольвач Наталка та Рекуненко Катерина
Респондент: Кіріченко Ніна Іванівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Салтичія Чернігівського району Запорізької області.
Про Голодомор знаю. Причиною був може і неврожай, а ще план заготовок зависили і забрали в людей все. Забирали уполномочені, з наганами. Ходив голова колхоза і міліціонер. Люди слабкі були, пухлі. У одній сім’ї було багато дітей. Мати заховала квасолю у глечику. Забрали і ту. Оставили бідних помирать. Так той голова прийшов додому і застрелився. Не видержав. Вдалося нашій сім’ї трохи зерна приховать – зарили в сундуку за городами ноччю, а зверху – скирду соломи поклали. Не найшли. Їли все. Насіння прямо з шолухою, траву, кісточки з абрикосу, якщо були, котів, собак, ховрахів. Жінки у бригаді придумали – в сарай насиплять зерна кукурузи, одкриють двері, вікна. Горобці поналітають, тоді все закривають і ловлять їх. Зерно не можуть крупне поклювать, а самі попадуться. Їли даже пупи з горобців. І цим спасалися. Їли мерзлі буряки. Забирали у людей не тільки зерно, а й другі продукти. Один мужчина пішов на поле колосків назбирав. Його забрали – чи в тюрму, чи вбили – так і не вернувся. Умирать люди стали зимою. Осінню ще трохи протягли продукти. Умирали цілі сім’ї. Звозили бричкою на кладовище, у яму разом всіх клали, поки не наповнять. Страшно і згадувать – дівчата з куклами у похорон гралися, плакали. Активісти не голодували – може пайки получали чи брали забране в людей. Про людоїдство нічого не знали. За ті страшні часи дітям розказували. Винуватий у смерті людей Сталін і його комуністи.