Місце запису: с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: невідомо
Хто записав: невідомо
Респондент: Нешва Софія Іванівна, 1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Нешва Софія Іванівна, проживала у селі Засупоївка Яготинського району Київської області.
Мені було 11 років як почався Голодомор. На мою думку Голодомор був зроблений штучно. Хто пішов у колгосп, то там давали пайки, їсти варили і люди вижили. Відбирали в людей вирощені в полі, на огороді і це робила місцева влада. Де не сховаєш – все понаходять і заберуть. Закопували у ями, у підпіччя замазували – і все находили. У нас в сім’ї такого голоду не було, бо була корова. Мати їсти в колгоспі варила, то як піду до неї, то вона мені гущі накидає і я не голодна. Допомагали дядьку – у нього нічого не було, а все одно всі восьмеро вимерли. Померлих людей всіх звозили на кладовище в одну яму підводою. Я чула по людських розповідях, що люди ходили збирати на полі колоски, за які дуже сільська влада гонила з поля, наказували. Люди збирали спориш, цвіт з акації з липи, щоб тільки вижити. Я чула, що в селі і собак і котів іди. В нас у селі захороненні люди, які померли від голоду, на цвинтарі. Поминають їх рідні на проводи і згадують їх у церкві. Я розповідала своїм внукам про голод цей і вини знають про ці тяжкі роки, які зробила тодішня влада.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).