Місце запису: с. Голодьки, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 25.09.2005 р.
Хто записав: Камінська Надія Михайлівна.
Респондент: Шеремета Ганна Мелетіївна, 12.11.1930 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала у селі Голодьки Тетіївського району Київської області.
Я в голод була мала, а тільки знаю з маминих розповідів. Нас в сім’ї було 10 душ, батьки, дідуньо і 7 тіток. Чого стався голод не знаю, але знаю, що ходили активісти по хатах і забирали врожай. Заходили в хату і шукали скрізь, де тільки могли, скільки їх приходило не знаю, документів вони ніяких не пред’являли і зброї в них не було. В колгосп бідніші ішли добровільно, а багатших заставляли силою, забирали худобу. Хто був у колгоспі, то щось давали їсти, але що не пам’ятаю. На полях не дозволяли збирати колоски, поля і комори охоронялись. Якщо у людей були продукти, то можна було обміняти на інші продукти. Пам’ятаю, що мама поділила всім порівну лушпайки з картоплі і брат в мене украв дві лушпайки. Люди друг другу не допомагали, а родичі, якщо совісні і було чим, то допомагали. Ми їли листя вишні, акації. Померло в селі дуже багато людей, але скільки не знаю. Померлих від голоду хоронили на цвинтарі, в общій ямі. Туди їх звозили гарбою, скидали в яму, а були такі, що ще були живі. Померлих в роки голоду поминають на Проводи, Зелені святки, в церкві читається грамотка. В нас на цвинтарі зроблено обеліск тим, хто помер в Голодомор, де коло нього на Проводи завжди правиться. Тепер в церкві померлих поминають, а за роки радянської влади в селі не було церкви. А зараз в селі є Хресто-Воздвиженська церква, яка належить до Московського патріархату. Дітям в школі на уроках розповідається про Голодомор 1932-1933 років. Винними в Голодоморі вважаю керівників держави.