Місце запису: с. Бурківці, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 2005 р.
Хто записав: Ящук Галина Петрівна
Респондент: Порохнявко Петро Захарович, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Порохнявко Петро Захарович, 1925 р. н., проживав у селі Бурківці Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так. Пам’ятаю, але більше знаю із слів батьків.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Ні. Як такої засухи не було. Може десь була. Не знаю.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Актив, який назначили із колгоспу.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні. Такого випадка не знаю і ні від кого не чув.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання податків?
Прийшла їх ціла бригада і документів у них ніхто не питав.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не бачив.
Як люди боронилися?
Люди віддавали зерно, картоплю. А те, що приховане знаходили – забирали. Люди боялись кари, ніхто не повставав.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна. Кругом знаходили. Навіть штрихали під дахи, у стінах, кругом землю.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали із комнезаму, а як їх звали не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Активісти. Чоловік 7-8.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали кругом: і в попелі, і в пічі, і в лежанці. Знаходили кругом. Якщо не активісти, то злодії.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так. По 200 гр. хліба, і якусь баланду, чи то з проса, чи то з сої.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Брали все: і худобу, і одяг, і зерно, і картоплю.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Знаю, що судили за колоски, але за такий закон не чув.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні. Не дозволяли, але люди все-рівно мерзлу картоплю збирали, бо треба було вижити.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їждчики. Активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні. Спочатку розказували, просили, а потім приїжджали з ранку. Описували, вигонили з хати.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Залякували, змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не переховували, бо ніде було дітись.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В різний час. Це могли і вдень, і вночі, і двічі на день.
Скільки разів приходили до хати?
Було всякого.
Коли почали помирати від голоду?
Більшість почало вмирати в 33-ому, весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Та хто там ними опікувався. Були якісь приюти, але і там помирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, що були активісти, але і вони відчули голод.
Хто зумів вижити?
Мабуть той, кому хтось допомагав.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Мало хто ділився. Чим? Хіба що горем.
Які засоби вживали до виживання?
В кого дітей багато було і бачили, що не виживуть, розсилали по родичах, які трошки були заможніші, одинокі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Звичайно, якщо ті родичі були трошки сильніші.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Дуже чекали літо. Ягоди, малину, суниці, коріння соняшників, лопухів.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Листя мили з калачиків варили суп, листя і цвіт акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Котів, собак, горобців, жабів.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Був такий магазин де міняли. На базарі у Жашкові.
Чи був голод у містах?
Не знаю. Телевізорів тоді не було. Газет майже не було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, не знаю. Чув таке слово.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю. Але мабуть більше половини.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Був спеціально виділений чоловік, який возив померлих на кладовище у кагат. Навіть ще живих возили, щоб лишній раз не їхати.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Якийсь пайок давали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, кладовище за тракторною бригадою. Там усіх ховали.
Чи поминають їх на «Проводи», «Зелені святки», «Гробки»?
Поминають на «Проводи».
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?
Тепер так, а за часів радянської влади більшість мовчали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?
Так. Хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Дітям своїх родичів розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Така була влада.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).