Місце запису: с. Карла Маркса (з 2016 р. с. Троїцьке), Бердянський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 04.08.2003.
Хто записав: Стрюков Максим.
Респондент: Пришва Ніна Андріївна, 1929 р.н.
Під час Голодомору проживала в селі Карла Маркса Бердянського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
За 1932-33 роки не пам’ятаю, а про 47-й рік пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Тоді і неврожай був, та й влада усе забрала.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Енкаведісти ходили і забирали все.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Ні, в нас ніхто не доносив, не було.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Які там документи?Прийшли і все забрали, і шо ти зробиш.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Арештовували. Мене судили за те, що не вийшла робити, бо дитина мала хворіла і сама хворіла – вся у чиряках була. На суді суддя каже мені: «Зараз тебе пожалію, а інші теж не будуть виходити!» І сиділа п’ять місяців, а шо робить? Добре, шо хоть за дитиною родичі дивилися.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронились?
Шо ти їм зробиш, коли в них зброя.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Коли у когось хоть щось було – то ховали.
Хто і як шукав заховані харчі?
Комсомольці, енкаведісти ходили.
Скільки їх приходило до хати?
По троє, по четверо завжди ходили. А більше я не бачила.
Де можна було заховати продукти харчування?
Та хто де міг, там і ховав. Ми ховали на пічі під ліжанкой.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Щось давали. Кашу якусь.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Речі не забирали. Їжу, худобу, а речі не забирали.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ні, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Хто там?! Нічого не дозволяли!
Хто охороняв поля і комори?
Енкаведісти зі зброєй.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
А шо робити?
Чи змушували йти людей в колгосп?
Я ж кажу – куди дінешся – всі йшли.
Де переховували худобу?
Де ж ти її заховаєш?
В який час ходили забирати у людей зерно?
Дньом ходили.
Скільки разів приходили до хати?
Прийшли раз забрали, потім ще раз прийшли і третій – нічого не залишили, ніде і крихти не було.
Коли почали люди помирати від голоду?
В кінці зими на початку весни. У нас ото там бачиш хату (показує на хату в кінці вулиці) сім’я велика жила, вісім дітей було – всі вмерли. Утром прибігає малий і каже: “Молодша Марійка померла”. В обід прибігає каже: “Ще двоє померло”. І ввечері двоє померло. А ми ж самі голодні – ні чим допомогти (плаче).
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Да сиротами опікувалися, було таке, що батьки кидали дітей, уїзжали, а дітей забирали до дитячого будинку у Бердянську.
Хто не голодував в селі і чому?
Багаті, бо у них все було.
Хто зумів вижити?
Вони і вижили. І ті, хто поздоровіше. Т нам пощастило.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Нічим було допомагати вообще.
Які засоби вживали до виживання?
Шо знайдемо, шо зловимо…
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі, ще бідніше за нас.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Сверіпу, лободу.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Акація, шовковиця.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Суслики, горобці. Ще тюлька з Бердянська.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
За тюлькой їздили, міняли.
Чи був голод в місті?
Ні в місті не такий голод був.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Багато померло, багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Ні, не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Своїх ж і хоронили.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Який там платили?!
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Всі на кладовищі похоронені.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Ті, хто пам’ятає, той і поминає.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?
Так церкви ж нема – їздемо аж у Нововасилівку.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Нема ніяких пам’ятників.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Може й знають! Онуки не питають і ми не розказуємо, а діти знають.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Керівників, які усе під себе гребуть. Так як тоді, так і зараз.