Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н, Запорізька обл.;
Дата запису: 30.09.2005 р.
Хто записав: Климуша Ірина Вікторівна.
Респондент: Самойленко Лідія Макарівна, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Не дуже пам’ятаю, адже мені було в 1933 році 8 років. Мені розповідала мати.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду?
Я думаю, що неврожай.
Якщо відбирали в людей вирощене, то хто це робив?
Відбирали все, що було: пшоно, квасолю, все до нитки. Були спеціальні радянські бригади, міліція, сільський совіт.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були, але які не можу сказати.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документи були.
Чи застосовували до людей покарання?
Били, силою забирали усі продукти, а ті, хто не віддавав вивозили з села в каталашці.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб?
Мали, вони ходили з винтовками.
Як люди боронилися?
Хто як. Одні боронилися старалися скрити, заховати, просились, плакали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, тільки треба було уміть заховати. Більшість людей ховали все у своїй садибі.
Хто і як шукав заховані продукти, як їх звали?
Хто шукав не знаю. Але мені розповідали, що вербували дітей, бо так було легше шукати.
Скільки їх приходило до хати, хто це був?
В основному це були молоді активісти. Вони ходили групами.
Де можна було заховати продукти харчування?
Одні – у землю. Інші ховали у печі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Цих людей поощряли, їм давали продукти. Моя мати також працювала в колгоспі.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі?
Забирали і інші речі. Відкривали торги на те, що забирали. Як дуже не хотіли віддавати, садили на 3 дні в “холодне”.
Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Чула. Цей закон видав Сталін. У ньому йшлася мова про те, щоб ніхто не збирав пшеницю у полі. Хто це робив, їх дуже карали.
Чи дозволяли збирати в полі колоски й залишки городини?
Ні, не дозволяли. Заставляли збирати колоски на полі, які осталися, а людям не можна було, тільки можна було брати, що заробили.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Були спеціальні сторожа з собаками.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Бідняки хотіли, а ті, хто щось мав не хотіли.
Чи змушували людей йти до колгоспу?
Змушували. Їх лякали висилкою, а які не хотіли, тих висиляли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Птицю ховали в погрібах, але знаходили.
В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?
Серед білого дня, ночі не ждали.
Скільки разів приходили до хати?
Так, як ми були дуже бідні, то до нас не ходили. А так ходили до людей кожен день групами. Одна група забирала зерно, інша – худобу.
Коли люди почали помирати з голоду?
Тоді, як вже нічого не оставалося їсти.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалась держава?
Їх відправляли до дитячих будинків, але діти помирали й там.
Хто не голодував у селі? Чому?
Не голодували голова сільради, писарі, бугалтера, кладовщики.
Хто зумів вижити?
Такі і зуміли вижити, і кому повезло.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду? Чи ділились продуктами?
Помагали хто чим міг, родичі родичам, сусіди сусідам.
Які засоби вживали для виживання?
Їли лисиць, зайців. Приспособились щось вкрасти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали усе, що могли знайти.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З різних дерев і рослин. Ми робили з дубової кори блинчики.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Вживали сусликів, собак, котів, мишей. Їли все животне, окрім домашньої худоби.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Можна, якщо було за що.
Чи був голод у містах?
Був голод і в містах.
Чи знаєте ви що таке “Торгсін”?
Я не знаю.
Скільки людей померло в селі, чи є такі відомості?
Таких відомостей я не маю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Ні, таких випадків не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили сусіди, були найомні, які ховали людей. Хоронили на людському кладовищі без труни і обіду.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих від голоду?
Платили.
Чи відомі місця захоронення людей?
Відомі, але я не знаю, чи збереглися ті міста.
Чи поминають їх на “Поминки”, “Гробки”, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві, тепер і за часів радянської влади?
При радянській владі не поминали, а тепер мабуть так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріарху вона відноситься?
Так.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Рідні можливо встановлювали, а влада не встановлювала.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає. Я розповідала про голод своїй дочкі, онуку.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада. Так було приказано, так і робили.