Місце запису: с. Сотниківка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: невідомо
Хто записав: Гирич Іван
Респондент: Чепіль Михайло Корнійович, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Чепіль Михайло Корнійович, 1926 р. н., проживав у селі Сотниківка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неурожай, мокре літо.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі – хто це був?
Не було чого брать.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
В нашому селі такого не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не говорили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Таких не було.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Нічого було ховать.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не було такого.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не було такого.
Де можна було заховати продукти харчування?
Нічого було ховать.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто працював у полі, тому давали щось із вареного.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Такого не було.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чув я такого закону.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Більшість не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде було переховувать.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не було що брать.
Скільки разів приходили до хати?
Визивали до сільради.
Коли почали помирати від голоду?
З весни 1933 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Відправляли в сільський патронат.
Хто не голодував у селі і чому?
Менш голодували – у кого була корівчина.
Хто зумів вижити?
Кому повезло.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомога одне одному була.
Які засоби вживали до виживання?
Користувалися з’їдобними бур’янами.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Звичайно, при можливості.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лобода, фруктові плоди і друге.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Не пам’ятаю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
В нашому селі такого не практикувалось.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було.
Чи був голод у містах?
Цього не пам’ятаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Таких відомостей не має.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Цього не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На сільських кладовищах, були випадки, коли хоронили в общу яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили мізерною їжею.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають своїх рідних, хто ще живий.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Церкви в нашому селі не було.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви в селі, як такої, немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені хрести на обоїх кладовищах.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Частково знає, звичайно розповідав.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Погодні умови раз, більше опреділить не можу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).