Місце запису: с. Панфили, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 17.09.2005 р.
Хто записав: Ворона Л. В.
Респондент: Єгорова Марія Петрівна, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Єгорова Марія Петрівна, 1926 р. н., проживала у селі Панфили Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33-х роках або у 1946-47-х роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неурожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Не відбирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не у всіх, але було.
Як люди боронилися?
Ховали або намагалися не віддати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Дуже рідко кому вдавалося.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активістами.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
В основному групами по 3-4 чол.
Де можна було заховати продукти харчування?
Хто де (у землю закопували, у стосах).
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Брали і одяг.
Що таке «закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чули.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа, об’їздники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Йшли в основному незаможні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, а тих хто не хотів – висилали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Забирали, як її заховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І в день, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Поки не виберуть все, ходили не раз.
Коли почали помирати від голоду?
Під кінець зими і навесні 33-го року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Держава не опікувала сиріт, ходили і самі просили.
Хто не голодував у селі і чому?
Заможні не голодували і у кого городи до берега (болота) не висохли.
Хто зумів вижити?
Хто здоровіший.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Мало хто ділився.
Які засоби вживали до виживання?
Їздили мінять, якшо було в росію і інші.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Трохи допомагали, якшо було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Сушили листя, висівки їли.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З липи, бузини.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Хто міг впіймати дичину, яйця сорочі, воронячі.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна. Але не було за що.
Чи був голод у містах?
В містах казали було легше, але не знаю, там не була.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Мерло багато. Точно не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Невідомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі рідні, які здоровіші.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі на кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають рідні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
В церкві на службі панахиди, а при СССР не згадували.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Московського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, встановлений дубовий хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, розповідала їм.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Держава не допомагала.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).