Місце запису: с. Ничипорівка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 23.09.2005 р.
Хто записав: Мороз Алла
Респондент: Тимченко Ольга Семенівна, 1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Тимченко Ольга Семенівна, 1924 р. н., проживала у селі Ничипорівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33-х роках або у 1946-47-х роках?
Це забути не можна, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирали урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали у людей активісти. Так вони себе величали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Все було закрито, ніхто нічого не знав.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю. Документів при них не бачила.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Да, було. Як впіймають людину, шо вона шось узяла, так і арештовують.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не бачила.
Як люди боронилися?
Люди мовчали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, тільки не дома.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Були, свої ж.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Були активісти, ходили по 2 або 3.
Де можна було заховати продукти харчування?
Хто де міг, там і ховав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Потроху давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Тільки їжу забирали.
Що таке «закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, звичайно. Якщо тебе поймали з 5-ма колосками, то садовили в тюрму на 2-3 роки.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотів, хто ні, але ж хотілось їсти.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Життя змушувало.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде худоби не ховали. В колгоспи забирали лише коней, а корів ні.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В любий час, вони і не в усіх хатах бували.
Скільки разів приходили до хати?
Раз.
Коли почали помирати від голоду?
Помирали – як не стало чого їсти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Вони помирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Усі голодували.
Хто зумів вижити?
Вижив той, хто був сильний.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Виживали всі, як могли.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто нічого не мав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли шо можна було їсти.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
3 липи, акації, бузини.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Це були голуби, ворони.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Да міняли і на золото, і на одежу.
Чи був голод у містах?
3а місто не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато. Тисячі.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не чула.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Самі люди ховали одне одного.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто нічого не платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Звичайно. Поминають і чужі, і рідні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
І в церквах поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Єсть. Християнська.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Да, є пам’ятний хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знають усі. Це ж історія.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винним була влада, а при владі був Сталін.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).