Місце запису: с. Ничипорівка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 24.09.2005 р.
Хто записав: Мороз Алла
Респондент: Супрун Катерина Андрївна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Супрун Катерина Андріївна, 1925 р. н., проживала у селі Ничипорівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33-х роках або у 1946-47-х роках?
Пам’ятаю, дуже добре. Мені тоді було 10 років.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неурожай, засуха.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Цього не було – видумки.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Усе це видумки.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніхто не ховав, нічого було ховати.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Цього не пам’ятаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Такого не було.
Як люди боронилися?
Вони не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ніхто не брав, не приходив.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто пішов до колгоспу – давали їсти. Це було не життя, а рай. Кормили всіх – не тільки тіх, що там працювали, а й дітей.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Цього не було.
Що таке «закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чули.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники по черзі діжурили.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотів їсти – в колгосп, а хто не хотів – той виїхав.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
До колгоспів іти людей не змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніхто не забирав.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не ходили.
Коли почали помирати від голоду?
Як їсти не стало – тоді, тоді люди почали умирать.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
3а сиротами опікувались колгоспи, в них був дітдом, туди збирали дітей
і дорослих. Там лікували й харчували.
Хто не голодував у селі і чому?
Всі голодували.
Хто зумів вижити?
Вижив той, хто був сильніший і здоровіший.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, ділились.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Від родичів допомогу мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ягоди різні, трави, качани з кукурудзи товкли, листя з липи, цвіт окації.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липи, окації, бузини.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
В їжу вживали диких птахів це: ворони, голуби. А з плазунів – риби.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було міняти за одяг – сіль, хліб, крупу.
Чи був голод у містах?
Голод був скрізь.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю, вперше чую.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю. Багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі хоронив колгосп.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі. Хоронили по закону, колгосп виділяв підводу і їздили собирали мертвих людей.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Аякже, постійно поминають і чужих, і родичів.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Да, звичайно.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Да, та пам’ятні хрести.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Про Голодомор знають усі – від великого до малого.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винним нікого не вважаю, був неврожай і засуха майже 2 роки.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).