Місце запису: с. Теплівка, Пирятинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 28.11.2005 р.
Хто записав: Камський Олександр Васильович.
Респондент: Велігоцький Петро Онопрієвич, 1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Теплівка Пирятинського району Полтавської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Хліб був у государств! Це було зроблено владою умишленно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцеві люди, які були при владі і яким платили за це.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю вроді в нас такого не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ні, нічого не мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були такі случаї що не хотіли йти в колгосп. Таких висилали на Колиму.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ніякої зброї, приїжджали підводами шукали, що находили грузили на підводу і вивозили.
Як люди боронилися?
Один одному казали що будуть їздити, забирати, тоді всі ховали, закопували, виносили з хати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, ховали деінде, де хто придумав, ну находили і повторно ходили шукать. Було страшно.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Дід Щербина. Інших не помню. Ходили по дворах питали чи є що. Хто казав нема, в тих шукали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Були такі бригади душ по п’ять – сім.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де хто зміг там і ховали. Закопували у землю, у гній. Я ж сказав – виносили на болото, там в очереті ховали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ніякої не давали. Давали на зароблений трудодень тай то такий мізер, що краще вже було зголоду помирати.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не помню.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
3а 5 колосків судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Такого робити не дозволяли. Із школи водили собирать колоски, а потім їх несли здавали в колгосп.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Були об’їждчики на конях. Охраняли дньом і ноччю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ніхто не хотів.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Хто відказувався – виселяли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу забирали в тих хто був заможній, хто був бідний, в тих не брали, а ховати не хотіли краще було її забити.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили влюбе время суток. Більшисть дном.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали помирати від голоду?
Пухли з голоду і помирали переважно з приходим зими, а зими в нас холодні, так шо не сховаєшся.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Держава не обращала вніманія ні на кого.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодувало сільське начальство, в кого було все в руках і хто все це організовував у нас в селі.
Хто зумів вижити?
Вижив той, в кого залишилася скотина, за рахунок молока. Мати ділила хоч по стакану в день усім порівну. Батько був портний. Перешивав свою та материну одежу на дитячу і їздив на Кубань міняв на кукурудзу, яку товкли в ступі та пекли дируни.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не пам’ятаю, але, мабуть, допомогали я тоді малий був.
Які засоби вживали до виживання?
Хто чим зміг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не було ніякої допомоги. Каждий викручувався як міг.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Цвіт акації, болотяна рогоза, качалочки, молодий молочай, свиріпу молоду.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Не помню.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Такого ми не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У місто батько не їздив, тільки на Кубань.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не чув.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали хто як міг. На кладовищі нікому було копать ям. Погрузать на підводу мертвих купу і везуть на кладовище.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Та хто там платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
На кладовищі не було міста. Ховали мілко. Тай ще по декілька чоловік в яму закопували
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Рідні. Хто живий поминає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз потроху згадують, а раніше ні, бо не було церкви.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні її розвалили, ще перед війною.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказую часто своїм онукам. Вони інтересуються чого помирали і як, вони повинні це знати.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішню владу, комуністичну організацію.
Що таке Торгсін?
Не знаю.