Місце запису: с. Лугова, Іллінецький р-н, Вінницька обл.
Дата запису: 21.07.2002 р.
Хто записав: Мохатюк Ігор Олексійович
Респондент: Свинар Надія Панкратівна, 1937 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала у селі Лугова Іллінецького району, Вінницької області.
Розкажіть, будь ласка, що Ви знаєте про Голодомор?
Мати розповідала, що жила вона тоді в свекрухи. Було бо в сім’ї шестеро, свекр з свекрухою, вона з батьком і дві його сестри. Батько був добрим хазяїном. Сім’я тримала двох волів, двох корів, були свині й інша дрібна худобина, птиця. Землі було десь з півтора гектара. Коли свекра розкуркулили, забрали волів, свиней і корову, жити стало важко. Добре, що батько випросив щоб не забирали другої корови. Жили вони впроголодь, але ніхто з голоду не помер. Сестри шукали корм для корови. Дід мій працював в колгоспі, а батько в Іллінцях на цукровому заводі. Мама розповідала, що батько приносив зароблений пайок, нерідко декілька буряків з заводу. Так-сяк перезимували. Мати розповідала, що в селі хоч і був голод, і люди від нього помирали, однак це не набуло масового характеру. Помирали в основному в багатодітних сім’ях малі діти або старі люди, які не могли себе прогодувати. В селі працював базар, на який з’їжджалися з навколишніх сіл. Видавали колгоспникам хліб на зарплату, частину зарплати таким чином видавали, а іншою оплачували той же пайок, який людина заробила.
Я пережила війну, голодні роки післявоєнні, однак не чула від людей, що в 1932-33 жилось хоч комусь краще, ніж моїй матері. Думаю, тоді всім жилось погано, майже все село жило тоді впроголодь. Правда таких страхів про голод 1932-33 р. не чула від односельчан.