Місце запису: с. Жорнище, Іллінецький р-н., Вінницька обл.
Дата запису: 4 серпня 2002 р.
Хто записав: Мохнатюк Ігор Олексійович.
Респодент: Малик Варвара Федорівна, 1939 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області.
Чи знаєте Ви щось про голод в Україні?
Так, дещо знаю.
Ви постійно проживали в с. Жорнище?
Так, за виключенням 1963, коли возила чоловікові документи на розлучення.
У Вас в сім’ї або хто-небудь з близьких померли від голоду?
Моя мати Хима (1919-1968) розповідала мені, що в сім’ї їх було восьмеро. Вона була найстарша. Від голоду померло троє людей і батько з матір’ю. Дві старші сестри Олена і Хима поїхали працювали в Липовець і працювали доглядальницями малих дітей. Троє старших дітей: Петро (1921), Остап (1923), Микола (1924), також поїхали з дому і працювали десь на Донеччині. Після того, як захворів батько і почалось масове розкуркулення, моя мати Хима в село не поверталась. Однак вона дізналась від людей, що батько змок, а був б ще трохи захворів, хотів погрітись і вмер, залізши на піч. Сім’я залишилась без хазяйна. Сама без чоловіка і засобів для існування жінка не змогла прохарчувати трьох дітей. Троє дітей і мати померли з голоду.
На Вашу думку, які були причини голоду?
Причини зрозуміло які. Місцева влада забрала у населення зерно і худобу, а без цього люди просто не мали чого їсти. Спочатку поз’їдали котів, собак, а потім уже й нічого було їсти. Грошей платили за роботу в колгоспі мало, хліб давали не часто та й того не вистачало для прохарчування наприклад сім’ї з трьох, чотирьох чоловік.
Чи відносите Ви неврожай до однієї з причин голоду?
Думаю, якщо подекуди неврожай і мав якусь вагу, як причина голоду, то ця причина все одно була не визначальною. Все таки головною причиною можна назвати лише визиск населення зі сторони влади.
Яким чином Вашій матері вдалось вижити?
Вона разом із сестрою Оленою поїхали в Липовець і там влаштувалась на роботу в інтернат няньчити малих дітей. Там бо сяк годували і завдяки цьому їй вдалось вижити.
Чи розповідала вона Вам, як годували дітей?
Так, дітей годували погано. Хліба привозили мало. Хліб привозили з озброєною охороною. Варили з усього по троху кашу, але в більшості їжею слугувала, подібна на суп рідина.
Можливо вона Вам розповідала про загальне становище 1932-33 рр. в навколишніх селах чи в самому Липовцю?
Мати казала, що становище в селах було ще гірше ніж в місті. По місту щодня їздила підвода і збирала трупи людей, які померли з голоду. Відвозили бо за межі міста й там захоронювались тіла.
Чи можна було щось придбати на базарі.
Можна було, але потрібно було мати багато грошей, а мати майже нічого не заробляла. Одержувала пайок і отримувала якісь копійки, на які прохарчуватись було неможливо.