Місце запису: с. Михайлівка, Лебединський р-н., Сумська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Галіченко Марія Павлівна, 1918 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у селі Штепівка Лебединського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932 – 1933 рр.?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це робили активісти, з місцевих, ті, що робили в наших колгоспах.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю, не чула.
Ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ніяких документів не було. Приходили і забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, арешти?
Не знаю. В нашій хаті такого не було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні, не мали.
Як люди боронилися?
Ніяк. За непокору думали буде гірше.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Трохи ховали. Але в основному чим люди розживались, то з’їдали, бо і так забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили активісти з колгоспів і скрізь палками залізними стукали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 чоловіки, більшість жінки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Спочатку тим, хто робив у колгоспі їсти давали, а потім не давали.
Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу?
У нас не брали, бо брати нічого було.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Ні, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі, об’єздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ішли, щоб заробити на життя.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У нас худоби не було.
В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?
Ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Бувало і по кілька разів на день.
Коли почепи помирати люди з голоду?
Пухлих було багато, а щоб мерли не пам’ятаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі. В кого були городи, корова, ті голодували менше.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чим допоможеш, коли самі голодували.
Які засоби вживали до виживання?
Садили городи біля хати, збирали в лісі ягоди, гриби. Також рвали і варили кропиву, пекли матерженики з листя клену.
Чи можна було, щось купити у місті, чи виміняти?
Ні за шо було купити і нічого було обміняти. На базарі хлібина коштувала 100 рублів.
Чи був голод у містах?
Казали люди, що в місті люди не голодували.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Ні. не чула такого
Скільки людей померло у селі?
Мерло багато. А скільки ніхто не казав.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
У нас не чула. Але казали, що у селі Вири брат сестру зарубав і поставив жарить. Його впіймали і забрали, а куди хтозна.
Чи платили там хто займався похованням померлих?
Хто там платив. Хоронили скрізь, навіть вдома на городах, і рідні, і сусіди.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Спеціального місця немає.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Рідні згадують. Але могил немає.
Чи є у вашому селі церква?
Церкви немає. Підірвали у 80-х роках. А тепер стоїть на тому місці хрест, до нього на празники приїздить піп відправляти.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Мало знає. Розказувала про голод дітям, тепер онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Місцевих активістів.