Місце запису: с. Калінінське, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 08.06.2008 р.
Хто записав: Грицай Микола Олексійович.
Респондент: Грицай Олексій Федорович, 1928 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Калінінське Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Пам’ятаю і сам тай розказували батьки.
Які на Вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада.
Врожай був добрий та забирала його влада.
Якщо відбирали у людей врожай, вирощений в полі, городі, хто це робив?
Їх називали «Буксирами». Це були добровольці.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Не могу сказать, не знаю.
Хто з Вашої родини, або сусідів помер в голод? Чи знаєте Ви, де вони поховані?
У моєї тітки Палажки помер чоловік Явтух і діти. Де поховані не знаю. А на хуторі Андрінкове де ми жили тоді, я не чув, щоб хтось умер. А в самому селі люди мерли, ховали їх на кладбищах, когось отдєльно, а кого і в братських могилах.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Чув, що вислали у Сибір попа Базилевича, десь там і пропав. Вислали кудись і Полікарпа Голодного, вернувся аж після войни.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
Не знаю, не чув.
Чи влада забирала лише зерно, чи інші продукти?
Казали старі люди, що забирали не тільки зерно, а все їстівне: і квасолю, і горох і т.д.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Люди приховували, а буксири його знаходили. Хто зумів приховати, ті в основному і вижили, батько мій, мабуть у 32-му, а може й у 33-му біля рівчака, де текла вода закопав трохи зерна й мені показував. Казав, може ми помремо, то ти хоч сирого зерна з’їси.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Їх звали буксіри. Ходили з щупалами – дерев’яні або залізні палиці і ними довбали в землю або в солому. Чи призначав їх хтось, чи були це добровольці – я не знаю.
Скільки їх приходило до хати, хто це був?
По одному не ходили, ходили групами, по скількись чоловік.
Де можна було сховати продукти харчування?
Де хто зумів там і ховали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Точно не знаю, але по-моєму варили якусь баланду.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Продукти харчування забирали, а щоб щось інше – не пам’ятаю.
Що таке закон про «П’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув, що якщо хто зірве, або підбере колосок на колгоспному полі, то того судили.
Чи дозволяли збирати колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі. Біля токів стояли вишки -три стовпи і мостік, і на них стояли сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Дехто йщов добровільно, а більшість – ні, їх заставляли силою, саме їх і «буксірували», а колгоспників – ні.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Змушували. Визивають у сільську раду і примушували писать заяву.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Переховати худобу не можна було, бо всі знали, яке в нього худоба і скільки голів і все рівно заберуть.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень ходили, і ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Точно не знаю, може разів і чотири.
Коли почали люди помирати з голоду?
Почали помирати восени і взимку 32 року, а найду ще мерли весною 33-го, коли почали наливатися хліба.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Для них робили патронати. Збирали в якусь хату сиріт, там вони жили і давали щось їсти.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто зумів щось приховати, той не дуже голодував.
Хто зумів вижити?
Хто зумів щось приховати з їжі, той і вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами.
Родичі з родичами ділилися, якщо було чим. А так і не чув щоб ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Їли бур’яни та листя.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Батьків брат двоюрідний давав глечик молока на день.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли листя, як поспіли ягоди, стебла бур’яну.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя з липи, з берестка, стебла з різного бур’яну – козеликів, норіпси, будяків.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Галок видирали, а інші люди чув, що їли котів, собак, жаб.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У сумах продавали хліб печений, можна було купить півхлібини на руки (перед жнивами 1933р).
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав у місто?
Не виїзжав ніхто в місто. Чи був голод у містах — не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Померло багато, а скільки не знаю. Кажуть, що вимерла часть села.
Чи відомі випадки людоїдства в селі?
Кажуть, що були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Із колгоспу давали наряд і колгоспники їздили забирать по селу померлих. Звозили на кудись на кладбище.
Чи платили тим, хто займався похованням мертвих?
Платили півкіла соєвої макухи на одного.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей померлих від голоду?
Точно не знаю, а чув, що на краю кладбища.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Не знаю.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади.
За часів совєтскої власті не згадували. А церкви в селі не має
.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Недавно поставили в сквері.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказував.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Совєтську владу.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Знаю, у людей міняли золото на хліб.