Місце запису: с. Беєве Липоводолинського району Сумської області;
Дата запису: 07.09.2008 р.
Хто записав: Кучерявенко Ольга Володимирівна;
Респондент: Мова Ганна Григорівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 років?
Пам’ятаю, було важко жити майже всім.
Які на вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Думаю, що голод був від неврожаю, а те що вродило забрала влада.
Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, хто це робив?
Свої люди, які мали владу.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Не було.
Хто з вашої родини або сусідів помер у Голод? Чи знаєте ви де вони поховані?
Ніхто з сім’ї і родичів не помер.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
Зброю не мали, не бачила.
Чи влада збирала лише зерно, чи інші продукти?
Забирали не тільки зерно, а й речі, й картошку.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали муку: топили в ставку, закопували.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Кравчута Михайло, Темченко, Хіжняк Михайло.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Двоє, троє.
Де можна було заховати продукти харчування?
В землю закопати, в ставку втопити.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Варили суп, давали хліба, пампушки пекли.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали одяг, худобу, речі.
Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Чула про такий закон, не можна було збирати колоски, бо за це карали.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Об’їщик їздив і сторожували.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не пам’ятаю хто, але охороняли.
Чи люди хотіли добровільно іти в колгоспи?
Хто бідніший був, той хотів іти, а хто багатший, та ще й своєю працею все нажив, то ті не хотіли віддавати своє майно.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Змушували. Забирали майно, худобу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де її сховаєш. Знали що є, то й забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень, вночі не приходили.
Скільки разів приходили до хати?
2 рази. Раз шукали зерно, другий – забрали корову
Коли почали люди помирати з голоду?
Не пам’ятаю, щоб хтось помер.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто їх не забирав, люди допомагали хто чим.
Хто не голодував у селі і чому?
Всі голодували, у кого що й було, то забрали.
Хто зумів вижити?
Всі хотіли вижити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
А чим ділитися, нічого ні в кого не було.
Які засоби вживали до виживання?
Збирали жолуді, їли листя, ягоди.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали ніякої допомоги, бо й родичі були такі як і ми.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали.
3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Щавіль кінський, липу свиріпу, куріпку, калачики.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
Їздили, міняли речі на муку.
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав тоді в місто?
Ніхто з родини не виїзжав у місто.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Мовби ніхто не помер, не пам’ятаю.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі, рідні хоронили.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей, померлих від голоду?
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Поминають на ”Проводи”.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква в селі є. Відноситься до Київського партріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
В селі встановлений пам’ятник померлим від голоду, коло церкви.
Чи знає сучасна молодь села про Голод 1932-1933 р.р., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала, та їм зараз жити добре, то вони мене не дуже слухали.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.