Місце запису: с. Беєве, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 05.09.2008 р.
Хто записав: учні 9 класу.
Респондент: Карпець Олексій Трофимович, 1921 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 років?
Так.
Які на вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, хто це робив?
Забирали буксирні бригади.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Горбуков (росіянин) – начальник буксирної бригади.
Хто з вашої родини або сусідів помер у голод? Чи знаєте ви де вони поховані?
Карпець Ілля Петрович (дядько), Карпець Ганна і їх діти Марія і Настя, залишився лише Михайло.
Чи застосовували до людей покарання, побиття,, висилання, арешти?
Забирали силою. З щупами перевіряли подвір’я, чи ти де не заховав. Коли винесеш один мішок, накладали в податок другий.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
У головних була зброя.
Чи влада збирала лише зерно, чи інші продукти?
Забирали навіть останню муку, квасолю та інші продукти.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хто зумів, той і сховав. Давали іншим людям на тимчасову передержку.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Горбунов і Цюх Іван Іванович був добрим чоловіком, попереджав, щоб ховали продукти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заховати десь в березі, віднести до знайомих.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не пам’ятає.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Брали все і худобу, і одяг.
Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Так, пам’ятаю “Закон п’яти колосків”.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Не пам’ятаю.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли йти добровільно.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Забирали все або просто “розкуркулювали”.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу не заховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
В 32-33 роках. Зима, літо.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сирот забирали в патронати.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто зумів заховати хоч трошки урожаю, у кого була корова.
Хто зумів вижити?
Молодий і здоровий.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Помагали переховувать продукти.
Які засоби вживали до виживання?
Їли листя, бур’яни.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не пам’ятаю. Коли повернулися з Уралу матері сестра допомагали сім’ї.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Не пам’ятає, бо мати працювала на пекарні.
3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Акація, лобода, липа.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Зайці, утята.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
Можна, та не було за шо.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не пам’ятаю всіх.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
На Уралі відкопували покійників і їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали на кладбищі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Поминають.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, російського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений коло церкви.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 р.р., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали онукам.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Це люди, які міняли продукти на золото.