Місце запису: с. Будилка, Лебединівський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 21.07.2005 р.
Хто записав: Хрін Людмила Миколаївна.
Респондент: Сапета Софія Кіндратівна, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Будилка Лебединського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю звичайно, цей страшний час, бо я його перенесла разом зі своєю сім’єю. Хоча мені тоді було 7 років.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Не знаю , які були причини, бо була ще малою, їсти хотілося. На городі був потоп дуже замочило город, картошка погнила.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада відбирала у куркулів. У селян нічого не було.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я вважаю, що нічого ніхто не давав.
Як це відбувалося. Чи ті що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували до людей покарання, висилали, арештували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Ніяк, не можу сказати.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Продуктів ніде не можна було заховати, знаходили скрізь.
Хто, і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Заховані продукти забирали активісти, приїджали підводою, перевертали все в хаті, перекопували в хаті в сараї, на печі.
Скільки їх приходили до хати? Хто це був?
Активісти приходили, жінки і чоловіки, а скільки їх було не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде не можна було заховати, шукали скрізь.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Пам’ятаю, що батько працював у колгоспі. Давали йому за те 2 ложки не солоної картошки. Одну він з’їдав, а другу приносив мені.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали все, і худобу і речі і одяг. Правда в нас корову не взяли. Через те що було молоко ми і вижили. Пам’ятаю, як сусідська дівчинка прибігла до нас просити їсти, з’їла жменю зерна і чекала поки мама видоє корову. Побачивши молоко вона з жадністю випила кухоль молока і через деякий час вдома під деревом померла.
Що таке закон про „п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Пам’ятаю, за колоски строго карали. На полі не можна було зібрати жодного колосочка. За це саджали в тюрми. Могли забить на полі батогом. Можна було з’їсти на полі зерно, щоб ніхто не бачив.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли збирати, треба було все віддавати в колхоз. За корзинку картошки могли судити.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли об’їзщики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Добровільно не хотіли, заставляли. Йшли ті в кого не було чого їсти.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, але як не пам’ятаю, бо мені на той час було 7 років.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не переховували все забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили в любе время.
Скільки разів приходили до хати?
Ой, багато, поки не виберуть все.
Коли люди почали помирати з голоду?
Ой, помирало діточки, багато людей в 1933 році. Це був страшний год. Лучше вам такого не бачити і не знати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
У мене мама була завідувачкою патронатом, підгодовувала дітей чим могла, та і влада частину їжі давала.
Хто не голодував у селі і чому?
Активісти не голодували. Бо в них було все, вони були ближче до влади.
Хто зумів вижити?
В кого була їжа той і вижив. У нас була корова та їли барду, тому ми і вижили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали і дуже. Материки сестри привозили і одяг і їжу, що могли.
Які засоби вживали до виживання?
Приходилося їсти все щоб вижити і траву і коріння.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Я уже вам говорила, що нашій сім’ї допомагали родичі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бур’яни, листя з груш, барду, щавель, молочай, пасльон.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З груш листя їли, сосняки, рогіз замість цибулі.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Борсуків, черепашок, рибу їли. Пам’ятаю, що батько наловив чавун черепашок зварив, а вони пищали, ашогім обжарив, такі добрі були.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було виміняти, але не було чого. Голод був кругом і у селі, і у місті.
Чи був голод у містах?
Голод був, але менший.
Чи знаєте Ви, що таке „Торгсін”?
Не пам’ятаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато людей померло. Але менше ніж у інших. Бо у Будилці був спиртзавод.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Де прийдеться там і хоронили: вдома, в лісі, на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто не платив, бо ховали родичі, сусіди.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні, немає у нашому селі таких місць.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, “Зелені свята”?
Так, рідні поминають. Це ж наша кровиночка.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю, у церкві я не буваю, ноги хворі, дійти не можу.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є церква. Належить до Київського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні, таких хрестів немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала своїм синам, невісткам, внукам, школярам. До мене часто приходять волонтери допомагати по господарству я і їм розповідала про ті страшні часи.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада винна.