Місце запису: с. Кам’яне, Лебединський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 27.07.2005 р.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Сагайдак Олександр Никонович, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Кам’яне Лебединського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Насильно забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це робили комнезами.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Так.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Заїздили в двір підводи і грузили все, що було придатне до споживання, особливо хліб.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не бачив.
Як люди боронилися?
Плакали і просили хоч що-небудь залишити з продуктів дітям.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Обшуки велися не тільки в дворі, а і в огороді.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали всі, хто прибув у двір.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Були наші односельці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Дуже трудно.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Коли в колгоспі стали варити похльобку, то на роботу бігли всі.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не пам’ятаю.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Не чув.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі, а в полі об’їздники на конях.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Як хто умів.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В любий час суток.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки їм треба.
Коли почали помирати від голоду?
В основному з початку вести 1933 р.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ходили по селу і просили їсти, а ніхто не давав, то помирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі, крім начальства.
Хто зумів вижити?
Трудно сказати.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Майже ні, бо не було чим ділитись.
Які засоби вживали до виживання?
Любі, аби щось з’їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя, полову, гнилу картоплю, яку копали весною в полі.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
В основному з липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли всі, що можна було піймати.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ні за що купувати було.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Що таке “Торгсін”?
Тут скуповували за безцінь дорогі речі.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Людей, як мусор, звозили до ями.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили хто як міг.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
Так.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ні.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Київський.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені хрести.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказував.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталін і його підлеглі.