Місце запису: с. Староласпа, Тельманівський (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківський р-н, Донецька обл.
Дата запису: 2002 р.
Хто записав: Гасиджак Леся Іванівна
Респондент: Яшарова Акуліна Ільївна, 1927 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Яшарова Акуліна Ільївна, 1927 р. н., проживала в селі Староласпа Тельманівського (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківського району Донецької області.
Нас у сім’ї троє дітей було. Дуже тяжко жили. Ми й ховрахів їли, і коріння всяке. В голод і взимку, і восени, і навесні важко було. Голод був, доки новий урожай не зібрали. А чому ми голодували – бо неврожай був і до колгоспу приєдналися, у людей зерно брали. У нас на софі яма була, і там, мама казала, було чотири мішки пшениці. Приїхали – забрали, сказали сіяти треба. Зерно місцеві забирали – сіяли у колгоспі та самі їли.
У місті?.. У місті жили люди – там було простіше. А у селі, хто працював – той не отримував нічого, а хто не працював – той їв.
(Мова респондента російська, свідчення записане російською мовою). Оригінальний текст:
Нас в семье трое детей было. Очень тяжело жили. Мы и сусликов ели, и коренья всякие. В голод и зимой, и осенью, и весной тяжело было. Голод был, пока новый урожай не собрали. А почему мы голодовали – потому что неурожай был и в колхоз соединились, у людей зерно брали. У нас на софе яма была, и там, мама говорила, было четыре мешка пшеницы. Приехали – забрали, сказали сеять надо. Зерно местные забирали – сеяли в колхозе и сами ели.
В городе?.. В городе жили люди – там проще было. А в селе, кто работал – тот не получал ничего, а кто не работал – тот ел.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).