Місце запису: м. Конотоп, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 08.10.2008 р.
Хто записав: Донцова Аліна, Тарасенко Крістіна.
Респондент: Маїрко Дмитро Олексійович, 1931 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в місті Конотоп Конотопського району Сумської області.
Коли голод був, помню, лушпайки їв, усе, шо не попадя їв. Вивезли все у Росію Під ломами у Росії валялися куски хліба. А Україну окружили КГБісти, щоб ніхто не тікав никуда. І був приказ Сталіна – заморить голодом. І морили голодом, як хотіли. Лежали трупи вєздє, особенно по городам. Витрушували ями, де хто вспів сховать своє. Вєздє ховали люди, та умєльці находили. Вони зненацька наскакували. Продовольчі отряди були, которі окружали село. І поки вони не витрусять усе – нікуди не уйдеш. Пошманають, а тоді вже йдуть. Дньом забирали в основном. Як обберуть все в селі досконально, то вони туди вже не лізуть.
Десять колосків як вкрадеш на полі – давали десять років. Були призначені групи із КГБістів. Вони їздили з підводами по селах і в кого шо є (квасоля чи шо) – то все вибірали, нічого не оставалося. Обізатєльно воуружонні були. Все було окружонне, нікуди із села не вийдеш. Такі голодні були, шо й ходить не могли, того й не оборонялись. Умірали багато, в основном зимой. Скільки колосків вирвеш на полі, а об’єздчики їздили по полю з пугами, ловили, ну і, значить, збивали, стільки й годов давали тюряги, но не більше 25 год. От помню, два пацани взяли нарвали колосків. А об’єздчики поймали їх і укинули у селі у погреб до хранилища, де семена картошки були. Там було деже багато крис. Їх з’їли до вечора криси, тих пацанів.
До колхозів іти, тоді було заставляли. У кого є корова чи теля, порося, шо є у колхоз зганяли. Худобу не закопаєш же, як зерно – то і не ховали.
На луччі села ходили люди мінять все од голода. В кого шо було, то несе і міняють на картошку. Хотя сиротами і брошеними дітьми совєцька власть опікувалась На Загребеллі (прим. с. Загребелля Конотопського району Сумської області) був детдом, кормили там.
А де не було производства, там хліба не давали і люди голодували. А так давали, если ти робочий, так по 250 грам хліба дітям на день, робочим на производстві – 700 грам, а по вредних цехах – 900 грам. В городах багато й повижинали, дак хворі були. А харчами тоді почти не ділилися.