Місце запису: с. Драбинівка, Новосанжарський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 26.09.2009 р.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Нужна Марія Климівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Драбинівка Новосанжарського району Харківської області (нині Полтавської області).
Наша сім’я під час голоду жила в селі Драбинівка. Батько – Нужний Клим Йосипович, мати – Нужна Килина Трохимівна, та два брати – Гриша і Ваня. Голод був небачений, то мама брали подушки і міняли за 2 стакани кисляка, у кого була корова. Але не допомогло, бо брат Ванько помер, а ще купили два буряки, натерли їх і напекли оладки, то тато поїв їх та тоже помер. Уже весною хоч трава була, листя з дерев та цвітки. Дуже мені добрий був кріп, який зійшов на грядках, я його їла і це для мене було дуже добре.
А мама робила у радгоспі, то як жменю пшениці мерзлої, яку відправляли на станцію, і яка падала з підвод, бо все зерно відправляли на станцію, принесе, то камінчик об камінчик розітремо і варимо затірку, та це тільки назва, бо була вона з землею. Як ми стали пухнути, то мама нас відвезла на станцію, щоб там взяли нас, щоб ми не померли. Але жінки, які працювали на станції сказали: «Забирай їх додому, щоб не пустили їх на м’ясо» і дали маленький шматочок хліба. Я цього ніколи не забуду.