Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 20.09.2005 р.;
Хто записав: Лихацька Надія;
Респондент: Асауленко Ганна Миколаївна, 1923 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Асауленко Ганна Миколаївна, 1923 р. н. проживала у селі Капустинці Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Я пам’ятаю голод. Мені було 10-ть років.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?
Урожай був, але влада забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Якісь ходили люди.
Як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали документи на збирання продуктів?
Документів ніхто не показував.
Чи застосовувані до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Кудись висилати у степ.
Чи мали зброю ті, що відбирати хліб у людей?
Зброї не бачила.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Закопувати зерно в землю, у ямах.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукати зерно і продукти в погребах і на горищах.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили шукать зерно по два чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали на дворі.
Чи давати їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто робив у колгоспі, то давали якісь продукти.
Забирати лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирати й худобу.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колосків збирати не дозволяли, але крали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли поля і колгоспні комори сільські люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ішли в колгосп, бо не було вибору.
Чи змушувати людей іти до колгоспів і як?
Примушували іти в колгосп. Одбирали землю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
До нас приходили в день.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили два рази, но нічого не знайшли.
Коли почати люди помирати з голоду?
Люди почали помирати масово у 1933-му році, наприкінці року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Приют був у колгоспі, де одягали і годували
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодував той, хто був заможніший, в кого була корова.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Продуктами не ділилися, бо не було чим.
Які засоби вживали для виживання?
Щоб вижити ходили крали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Що споживали у їжу з рослин, яігід, коріння?
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Споживали у їжу листя з липи, квітки з акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Вживали в їжу собак та котів.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Можна було щось купити, але не було за що, і доїхати не було чим.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Приблизно в селі померло 404 чоловіки, но це дані неточні.
Чи відомі випадки людоїдства в Вашому селі?
За людоїдство не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих хоронили на кладовищах. Хоронили родичі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
За поховання померлих ніхто нічого не платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі місця поховання – на кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Померлих поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?
Тепер у церкві поминають, а за радянської влади не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкву в селі ще організовують.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
В селі встановлено для померлих пам’ятник, стелу, хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь в селі знає про голод з розповідей.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винувата в цьому влада.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).