Місце запису: с. Годунівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 10.09.2005 р.;
Хто записав: Огданська Наталя;
Респондент: Федусенко Іван Павлович, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Федусенко Іван Павлович, 1925 р. н., проживав у селі Годунівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Від нас все забирали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Міліція.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, не було винагород.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Забирали, а документів не показували своїх.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Звичайно були пістолети.
Як люди боронилися?
Плакали, дивились.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю, як їх звали, якісь люди.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де хто міг – там і ховав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали трішки.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Точно і не пам’ятаю.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не можна було збирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
0б’їздчикі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не дуже хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Заставляли іти.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де ж її приховаїш? Ніде. Так і забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не знаю, напевно вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Та я точно і не пам’ятаю.
Коли почали помирати від голоду?
Перед жнивами, бо не було вже нічого їсти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я цього не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Заможні сім’ї.
Хто зумів вижити?
Хто вижив – той і зумів.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Хто як міг – так і жив. Не дуже хто помагав.
Які засоби вживали до виживання?
Хто які міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто не мав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Як дозрівали якісь ягоди, яблука їли, все, що можна було – те і їли.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли гречку.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли все, навіть собак.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не можна.
Чи був голод у містах?
Я там не був, то не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато напевно.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Було в нас таке: з’їли одні люди парубка.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили по 100 грам хліба.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, відомі місця – це кладовище.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
На кладовищі завжди поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
У церкві правлять, поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нашому селі немає церкви.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Напевно, знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я думаю, що це винна влада.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).