Місце запису: с. Синява Рокитнянського району Київської області;
Дата запису: 05.09.2005;
Хто записав: Пух Олег Миколайович;
Респондент: Кравченко Василь Омелькович, 13.01.1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кравченко Василь Омелькович, 13.01.1925 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю дуже добре. Мені вже було 7 років.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причиною є сталінський режим – придушити Україну.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Люди під керівництвом Сталіна.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не було ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Перед 29-им роком людей – господарів виселяли.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не мали.
Як люди боронилися?
Хто як міг: заможніші виживали, а бідніші помирали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не було чого ховать.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали вже пізніше, коли працювали на полі (після Голодомору, у 34-му році).
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Одягу не брали, худобу забирали.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чули.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, але люди намагалися красти.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Було багато сторожів із села.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли, тому їх і виселяли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Спочатку змушували, але потім люди почали самі ходить, бо давали їжу і платили.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу не ховали, бо її просто відбирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Забирали вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів. Після війни бригадир приходив з 10 раз.
Коли почали помирати від голоду?
Почали помирати у 32-33-х роках.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
У школі давали чай, одежу, їжу. Годував патронажний 35-36-х роках.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодував, хто був багатий.
Хто зумів вижити?
Заможніші.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто нікому не допомагав і не ділився продуктами.
Які засоби вживали до виживання?
Ніяких.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, наприклад, кров коня, але не м’ясо.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Квасолю, картоплю, ягоди, якщо були, паслін жовтий і чорний.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли з білої акації цвіт, калачики.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Такого не їли, тільки в річці ловили черепашки.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Їздили в Москву по хліб.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Таких випадків не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їх хоронили сусіди, родичі в рядно у яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали по всьому кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, Миколаївська.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Не встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали дітям, сусідам, онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Державу і керівництво Сталіна.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).