Місце запису: с. Марківка, Сумський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 26.07.2005 р.
Хто записав: Андрійчук Ольга Григорівна.
Респондент: Слободянюк Ксенія Іванівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Марківка Сумського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаємо.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Податки.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Чула, що були зрадники, які доносили на жителів села.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документів не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Розкуркулювали сім’ї й висилали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Перетрушували всі шухляди, заглядали в усі кутки.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Активісти приходили по 5-7 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заривали в землю, ховали в колодязях.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Їсти давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали продукти харчування та худобу.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Був закон і жорстоко карали хто украв.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники (об’їжчики).
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Йшли бідняки в колгоспи, а багатих заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували силком.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В ближніх посадках та лісах.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
З утра до вечора.
Скільки разів приходили до хати?
Коли щось знаходили, то приходили ще.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
За сиротами ніхто не піклувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Куркулі та хто приховував продукти.
Хто зумів вижити?
Ті, в кого було поміняти що на їжу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не ділилися, було нічим.
Які засоби вживали до виживання?
Їли зелень: щавель кінський, лободу, калачики, рогіз.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли все, що оточувало.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа, вишні, акація, квіти.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Мишей, собак, ворон.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Міняли даже білизну на сіль, сірники, мило.
Чи був голод у містах?
В містах тоже був голод, їм було ще гірше.
Що таке “Торгсін”?
Знають. Це магазин, де можна купити всі продукти в обмін на дорогоцінності.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Вмирали сім’ями. Вмирали цілі села.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В нашому селі не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їздили по селу возами, забирали умерлих і хоронили в одну яму, де прийдеться.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Такого місця немає.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають родичі, якщо остались живі.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз згадують, раніше не розрішали.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні. Все зрівнялось.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю відвідувачам відділення ТЦ «Берегтня».
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада.