Місце запису: с. Житні Гори, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 28.10.2005 р.;
Хто записав: Сіроштан Лариса;
Респондент: Рубан Василь Єлисейович, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Рубан Василь Єлисейович, 1926 р. н., проживав у селі Житні Гори Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали сільські комнезами.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Вони мали шампали спеціальні. Оружіє було в голови сільської ради.
Як люди боронилися?
Люди були безсилі. Поб’ють або уб’ють.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Може декому і вдавалося.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили і шукали односельці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували на городах. Хто де.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали пайки – 100 гр. просяного хліба.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Смертельний закон. Отправляли на Соловки.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Боже збав.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єщики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Боялися.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Одноосібників оставляли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ховали по лісах.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вночі, і вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Багато.
Коли почали помирати від голоду?
В кінці 32-го, на початку 33-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Бродяжництво було. У голодовку збирали їх в сирітські хати, варили їсти. В селі була Бойківська хата, куховаркою була Козаченкова.
Хто не голодував у селі і чому?
Той, хто віднімав у людей. Хто крав.
Хто зумів вижити?
В кого була якась корова.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Якщо свої, але не завжди.
Які засоби вживали до виживання?
Їздили в Білорусію, в міста.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Просяники. Сіяли полову і пекли полов’яники.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Повиловлювали горобців, все що можна було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так.
Чи був голод у містах?
Не зовсім.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
У містах були Торгсіни, в яких міняли на золото продукти.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були випадки. Ішли на кладовище і вирізували тіла.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Звозили на кладовище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Да. На кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз згадують і поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є церква. Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так. Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, знає, і я розповідав.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).