Місце запису: с. Кибинці, Миргородський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 30.07.2009 р.
Хто записав: Яріш Катерина.
Респондент: Висоцька Марія Трохимівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 19321933 рр. проживала в селі Кибинці Миргородського району Полтавської області
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Звичайно, врожай забирали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це були люди, які не мали до інших людей жалю і співчуття.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
В їх не забирали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ніхто не показував документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Може й була, ми не бачили.
Як люди боронилися?
Не боронилися, бо боялися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Все знайдуть і заберуть. Нічого не сховаєш.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили люди, скрізь шукали. Як звати, не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Багато, по десять чоловік, а може й більше.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде від них не заховаєш.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю, я була невелика тоді.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Брали все.
Що таке закон про «п’ять колосків»?
Якщо хтось виривав на полі більше ніж п’ять колосків, то його судили,
засилали в тюрму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Спочатку йшли добровільно, а потім – примушували.
Чи змушували людей іти до колгоспів як?
Так.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не сховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли схочуть, тоді і йдуть.
Скільки разів приходили до хати?
Раз на день.
Коли люди почали помирати з голоду?
Точно не знаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувався держава?
Їх відправляли в приюти, а деякі помирали просто на вулиці.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, хто ходили відбирали.
Хто зумів вижити?
Небагато зуміли вижити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, бо не було чим ділитися.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що можна було.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Калину, бузину, горобину, глід, терен, коріння кульбаби.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору, в їжу?
Листя кропиви, кульбаби, листя з дерев, пекли оладки з калачиків.
Яких диких тварин, птахів, плазунів, вживали в їжу?
Горобців, голубів, вужів їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не було за що міняти.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Точно не знаю, але багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Були люди, що їли своїх дітей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
В одну яму скидали, місця точно я не знаю.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давали хліба поїсти.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так, поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер про це багато говорять, а раніше ніхто не згадував.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Рік тому відкрилась.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Завжди розповідаю. Я хочу, щоб вони знали яка в мене була складна доля і яке страшне дитинство.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.