Місце запису: с. Селещина, Машівський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 11.06.2009 р.
Хто записав: Громков Іван.
Респондент: Карпенко Марія Єлисеївна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Селещина Машівського району Полтавської області.
Пам’ятаю страшні 1932-1933 роки, коли був голод на Україні. Мені тоді було 7 чи 8 років, але в пам’яті відклалися так звані активісти продовольчої бригади (їх ще називали буксирами), які ходили від хати до хати, забирали все, що могли,- продукти, речі. Ніяких документів на збирання продуктів ці люди не пред’являли.
Селяни намагалися приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів, хто де міг. Ми ховали в стінах хати, під припічком. Якщо людина відмовлялася віддавати продукти, або активісти знаходили заховане, то цю людину забирали у в’язницю. Часто сім’ї залишалися без годувальників. Щоправда тим, хто йшов до колгоспів, давали продукти, але не всі хотіли туди йти. Ми збирали у полі колоски для колгоспу, поле охороняли їздові.
По декілька разів приходили до хати забирати худобу для колгоспу. Люди ховали домашніх тварин у посадках. Літом люди почали помирати з голоду. Лише заможні селяни змогли вижити, бо в них були харчі. Ми виживали як могли, їли все, що не отруйне – ягоди, коріння, акації, липи, вишні, а також голубів, горобців, граків.