Місце запису: смт. Котельва, Котелевський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 2005 р.
Хто записав: Пономаренко Т. С..
Респондент: Ємець Григорій Тимофійович, 18.08.1915 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Котельва Козельщинського (Котелевського) району Полтавської області.
А чи пам’ятаєте Ви про голод 1932-1933 рр.?
Пам’ятаю.
А про голод 46-47 років пам’ятаєте?
Пам’ятаю.
А які на вашу думку могли бути причини голоду; не можливо були неврожай, засуха. податки чи забирала врожай влада?
Влада забирала. Урожай тоді гарний був. особливо в 46-47 роках. Влада забирала. Були спеціальні такі хлопці ходили і шукали в горшках де було шо заховано, розбивали горшики і висипали собі оті крупи.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, хто не робив? Ви не пам’ятаєте, це були якісь посадовці?
Не знаю.
А чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховане зерно?
Були.
І їм за це якось платили?
Авжеж!
Вони мали якісь документи на збивання продуктів?
Нічого не показували.
А чи застосовували до людей покарання, побиття там. висилання, арешт?
Було таке.
Чи пам’ятаєте у Вас були якісь випадки, в сусідів, у вас як не робили?
Тестя, в мого тестя, хлопці ноччю прийшли й скачали «Яков, тікай бо на тебе будуть нападать». Так він утік на Донбас і довго жив на Донбасі, не знав ніхто, де він живе, а тоді повернувся знову в Котельву.
А чи мали зброю ті що ходили відбирали хліб у людей?
Були гвинтовки в тих, шо ходили.
А як люди боронилися?
Запирали хвірточку, двері, собак відв’язували.
А чи можна було приховувати якусь частину зерна, продуктів, овочів, можна було його якось заховати?
Так. ховали? Ну вони шукали де шо, позбивали грубки й шукали все зерно.
І в хату заходили шукали, і в сараї заходили?
І в хату заходили, і в сарай заходили скрізь. Лазили скрізь, шукали й забирали все.
А хто шукав заховані продукти? В них була якась спеціальна форма одягу?
Ні, не було.
А вони представлялися, як їх звати, ім’я, прізвище?
Ні, нічого не казали.
А скільки їх приходило до хати, одна людина, дві?
Дві-три й більше.
А де можна було заховати продукти харчування, куди саме було вигідніше ховати?
Не пам’ятаю, бо ми жили так бідно, шо в нас нічого не було і ховать нічого було. Ото мати побила якраз на свинарнику. Та ото так вижили. А так у нас не було нічого.
А люди які йшли до колгоспу в цей час, їм давали їжу?
Давали-давали. Там варили кашу всяку, давали їм.
А це пайки якісь були? Чи їжу їм і додому давали?
Да. Тільки там їли. На дом не давали нічого там ото.
А забирали тільки продукти харчування чи й інші речі: одежу, рушники, якісь картини?
Не пам’ятаю.
А худобу не забирали?
Забирали худобу, забирали.
А ви чули шо є такий закон «Про п’ять колосків»?
Не чув.
А чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирали, а об’їщики за ними ганялися, одбирали оті сумочки і висипали собі, а їх прогонили без колосків. А було таке. Я не ходив збирать.
А цим людям, хто збирали, об’їщики їх ловили. їх не били, не ув’язнювали, просто забирали продукти?
Ні, ні…Забирали і все.
Хто охороняв поля, оці колгоспні комори? Там стояла якась сторожа?
Да.
Були спеціальні люди, як і все це охороняли?
Да.
А чи люди хотіли добровільно йти в колгосп чи їх змушували?
Щоб вижити, йшли ж, щоб вижити і всьо. А хто суперечив дуже, що проти цього, то його тоді – гать, і десь завезли на ссилку в Сибір.
А переховували худобу, щоб її не забрали в колгосп?
Да, було таке.
Було таке, шо от до Вас у двір прийшли: «Хай наша корова у Вас буде, а потом ми її заберем, і Вашу заберем». Домовлялись так, допомагали?
Ну да, було таке.
А не пам’ятаєте, у який час саме ходили?
Частіше з ранку, зранку було все.
Під вечір уже рідше ходили?
Уже сусід сусідові передає: «На тому кутку там уже ходять той».
І коли почали люди помирати з голоду?
Да було, було. Я бачив, як вивозили, бачив коняка нагружена.
На возові?
На возові, вивозили… Я це бачив, як везли трупи, то кажуть трупи повезли.
Ото прям із села, з вулиці, збирали оці по сім’ях трупи, звозили без перепоховання?
Без ніякого поховання.
А дитина осталась сама, то було таке, шо влада брала опіку над цією сиротою?
Було таке, забирали.
А забирали куди? В якісь дитячі будинки?
В деякі будинки десь забирали…
Хто зумів вижити?
Багатші, були різні. Запаси були.
А чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду?
Трикоза, такий був в нас, шо пам’ятаю ото Трикоза, шо давав допомогу, трохи десь він забирав і давав допомогу тим дуже бідним, великим сім’ям давав допомогу.
Безкоштовно все?
Безкоштовно.
Цей Трикоза він десь працював. Можливо, у колгоспі?
Від колгоспу.
Що робили, щоб вижити?
Да. Ходили збирали в лісі трави, все.
А з яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Яблука, груші тоді той шипшину ото збирали навар варили. Кору дуба варили. Отих в кого ростройство велике було там, варили кору дуба і давали круто заварений чан дубовою корою. Це проходило гарно.
А диких тварин там, плазунів вживали в їжу?
Такого не знаю.
Чи можна було щось виміняти на продукти?
Обміняли. Ходили з другого села приїжджали, міняли там той, ну багатші ж було той виміняли, а до бідних людей немає діла.
Чи Ви знаєте дані, можливо пам’ятаєте скільки людей померло в селі, чи тут масово померали?
Масово помирали.
Тоді відомості не записували, не друкували вам у газетах хто помер?
Та куди там друкувать.
А чи відомі випадки людоїдства?
Ні, такого не знаю. У нас у селі такого не було, а от у других селах розказували, що було таке. Бачили як там варили оте м’ясо, ну людське м’ясо бачили.
А десь хоронили померлих від голоду?
Вивозили і все десь.
Кидали їх у яр десь?
Да.
А чи платили тим. хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Вам відомі місця, де захоронили людей?
Померлих від голоду.
Хоч де-небудь є якісь пам’ятки, знаки цим людям?
Ну там як їхать, с Котельви їхать, заготконтора була, так там є пам’ятники, знають. Поставлено там.
Чи поминають їх на Проводи. Гробки. Зелені свята?
Та, хтось повинен підходить.
А в церкві в цей час були якісь відправи по померлих там робили?
Робили.
І за часів Радянської влади робили?
Да.
У Вашому селі є церква?
Оце одна, а було аж 7, а осталась одна Троїця.
А кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Та хто-зна.