Місце запису: с. Озера, Козельщинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 29.09.2009 р.
Хто записав: Єленко Антоніна Олександрівна.
Респондент: Педай Олександр Григорович, 1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Олександрівка Козельщинського району Полтавської області.
Я, Педай Олександр Григорович, родився в селі Олександрівка Козельщинського району в 1924 році 14 жовтня. Зараз живу в селі Озера. Добре пам’ятаю 33 рік, дуже трудно було виживати, но благодаря людям, які старалися допомогти людям, щоб ті вижили, ми не померли з голоду.
Був такий комуніст Кононенко (імені не помню), він ходив по хатах і попереджував людей, що будуть ходити робити обиск і забирати хто що придбав для виживання, за що його і вбили куркульські синки.
Іще був Бейцун Степан, який допомагав людям вижити. Він крав у багатих людей, які не були розкуркулені, крав вівці і ділився з ближніми сусідами м’ясом.
Помню, що була організована бригада з куркулів, вони ходили по хатах, збирали продукти в людей хто що придбав для прожиття, даже квасолю в кувшинах забирали.
Мати моя ходила в село Колісники, радгосп «Вирішальний» на роботу за 8 км. Там їй давали миску супу і 200 грам хліба. Суп вона їла сама, а хліб ховала за пазуху і приносила нам, трьом дітям, ділила по кусочку, щоб ми не повмирали з голоду. А батько мій помер у 33, він робив бригадіром на свинофермі, його покусав хряк, помер він від ран.