Місце запису: с. Євсуг, Біловодський р-н., Луганська обл.
Дата запису: 15.09.2005 р.
Хто записав: Старченко Вікторія Володимирівна;
Респондент: Мельнік Ніколай Ігнатович, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Євсуг Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-33 роках?
Я і не знав, бо батько був председателем в хуторі Зелена Долина.
Які на вашу думку могли бути причиною голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирали урожай влада?
Влада забрала тоді врожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Районне агентство ходили і казали, щоб здавали картошку, буряк, 32 кг м’яса.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, не давали, а случаї були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбрали мали якісь документи на забирання продуктів?
Прийдуть із райкоми, і кажуть: “У вас єсть картошка, і ви її должні здать”.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
В 33 году розкуркулювали, забирали коняк, коров, людей не били, на хуторі такого не було.
Чи мали зброї ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Казали: “Що я буду робить, чим дітей кормить”, і завісело од того, який приїзжав уполномочений.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Було, і закопували, а коли находили, то люди отвічали і в міліції були.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приїзжав лягавий і уполномоченний, шукали і на криші, і у хаті, і під полами. В кожному дворі були.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По два чоловіки (уполномочений і з колхоза ілі бригадир, ілі бухгалтер).
Де можна було заховати продукти харчування?
Рили ями в хаті і так далі.
Чи давала їжу тим хто пішов до колгоспу?
Давали тим, що приходили із Донбасу, і всім давали хто робив, по пайкі на їдака – так воно звалося.
Забирала лише продукти харчування, чи інші речі одяг, рушники, худобу тощо?
Худоби забирали, а лахміття – не брали. Худобу вивозили в Донбас, чи в город кудись вообщім.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Ні, не чув.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, за це людей наказували пльотками на конях, лучше хай приорють, але людям не дадуть.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Це були сторожа. “Об’єжжіки” – називалися.
Чи люди хотіли добровільно іти до колгоспів?
Були люди йшли, були люди не йшли, але все одно заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Забирали все і їм нікуди було діватися, от і йшли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Були попитки, в курчах приховували.
В який час ходили забирати зерно,продукти?
Дньом, прийде уполномочений, і забирає все в свої брички, а куди забрали ніхто не знав. Казали: “Що в Донбас їсти повезли”.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю, до нас ні разу не приходили.
Коли люди помирали з голоду?
Все время марло люди, з початку голодовки – 1932 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалися держава?
Їх тоді не було, сироти самі дохли. Садіків не було, нічого не було, їх ніде не було держать, за них ніхто не біспокоївсь.
Хто не голодував у селі і чому?
Да, такі були, хто зміг заховать, той не голодував, щоб сусід не бачив, бо здасть.
Хто зумів вижити?
Ось ці ж і могли вижить.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, сам за себе, самоспасеніє, ніколи. Може чуть-чуть свої.
Які засоби вживали до виживання?
Було земледеліє, коли ставали колхози давати малесенькі пайки. Коли одобряла трудовий день з шести до шести. Мужику 315 днів, а женщина – 260 днів тоді получали пайку.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Моя мати ділидася пайкою з братом, і все. А так ні.
Що споживала в їжу з рослин, ягід, коріння?
Там ягід було на півгорода садили. Сади чого звали Зелена Долина, бо хутор був у лісі.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Жолуді собирали, а корені ніякої не знаю, і так званий по-народному “земляний жир” розчиняли в молоці.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживала в їжу?
Греченят драли, і все драли, яйця собирали, гнізда шукала, і в общем все, що можна.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
“Міняйло вічно без штанів”, міняли. Міняли м’ясо – продукти, було не відно.
Чи був голод в містах?
Незначітельно, в основному села.
Чи знаєте ви що таке Торгсін?
В перший раз чую.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Ніхто не знає. Хіба що сільська рада, та й то чи сохранилась архіви.
Чи відомі випадки у людоїдстві у вашому селі?
Ні, не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі, де завгодно, в городах, в дворах. Кидали в ями, як худобину, бо не було сили. Одянуть кудись, особенно в багатодітних сім’ях.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ахто їм там платив? Сьогодні поховав, завтра вмер сам.
Чи відомі у вашому в селі місця захоронення людей від голоду?
Зараз не найдеш ніде нічого. Було де ближче тягти.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки” Зелені свята?
Хто їх поминав, ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Только почали, може годів п’ять назад, а то і вспоминали.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Чи знає молодь села про голод 1932-33 рр. зокрема та розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказую.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Це все правітельство, Сталінські времена, одним словом.