Місце запису: невідомо.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: Манько Наталія.
Респондент: Малець Катерина Семенівна, 24.12.1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Райгородка Сватівського району Луганської області.
Я не дуже добре пам’ятаю ті роки, була малою. Пам’ятаю, що було горе. Мій старший брат тяжко захворів від голоду, розпух, не міг говорити. Плакав, тягнув руки: “Їсти!”. Мама поїхала до родичів в Єлець, там купила та обміняла хліба, трохи зерна, пшона. А нас в родині було десятеро дітей. Брат Іван схопив хлібину, з’їв майже всю, хоча мама благала потроху, але стримати його не могла. Думали, що він помре, але він вижив. Ми їли буряки, макуху, щавель, восени-гарбузи, жолуді. Хліб пекли із тертого буряка макухи, жита. Була в нас корівка, тож виручала, молоко мама ділила по краплі на нас, дітей. Мама пряла вовну, плела панчохи, потом обмінювала продукти.
Взагалі не пам’ятаю, як жили інші люди в селі. Знаю, що до нас завжди заходили сусіди, чим було – ділилося дружні були, підтримували одне одного.