Місце запису: с. Третяківка, Біловодський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 13.09.2005 р.
Ким записано: Чернявська С.В.
Респондент: Гнида Федір Васильович, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Третяківка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так, пам’ятаю, я був якраз у 5 класі. Пам’ятаю, півкласу померло. Нас в сім’ї було 10 дітей. Вижили на гарбузах. Батьки працювали в колгоспі допізна. Наколи було вадити та доглядати, тому виросли в основному гарбузи.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Ні, врожай був, але влада забрала все, що мали. Правда, забирали в одноосібників, в колгоспників, в основному, не забирали. Так, брати у них було нічого, в цей рік на трудодні нічого не отримали і харчувалися тим, що виросло на городі.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Такого не пам’ятаю, можливо.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не пам’ятаю, чи була за доноси винагорода, але доноси точно були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Проходила комісія і шукали заховане зерно. Ходили по двору, на городі, в сараях, залізним шестом тикали в землю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Пам’ятаю, що арештовували за доноси, казали «ворог народу». Забирали і більше вони в селі не з’являлися.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
У уполномоченого з району, мабуть, була зброя, а у комісії з своїх односельців – ні. Батько та мати були у комісії, у них точно зброї не було.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, рили на метрів 2, робили закрома, виводили трубу, а в трубу клали черпалок на мотузці, коли треба було дістати пшоно – опускали черпалок і зачерпували.
Хто і як шукав ховані продукти? Як їх звали?
Комісія із односельчан і уполномочений з району. Хто – не пам’ятаю, малий був.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По 3-4 чоловіки.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Працювали і дорослі, і діти. Пололи хліба. Діти по полю рвали бур’яни руками. Давали за це обід. Рідкий пшоняний суп, заправлений олією. Якщо виконав норму, давали премію – 200 г пшона у кладові.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Тих, кого розкулачували, забирали худобу, одяг, хату. Виганяли їх з дому, вони селилися в степу, в землянках. А тоді, пам’ятаю, більшість виїхало до Луганську, там шукати роботу.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Про закон «П’ять колосків» чув. Але більше пам’ятаю, як він діяв у голод після війни. Поруч жили 2 сусіди. Їх впіймали, засудили і дали ще 7 років. Правда, одній повезло, бо вона була вагітна і їй дали відстрочку. А друга відсиділа всі 7 років.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирати колоски в полі не дозволяли. Поля охороняв об’їждчик, якщо когось ловив, доповідав у контору, а дітей роздівав догола і відпускав.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
У полі – об’їждчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не всі люди хотіли добровільно йти в колгосп. Батько мав 2 волів, коней, але вступив до колгоспу. Був активістом. В Гнидівкі колгосп називався «Червоний Яр», пізніше батько був там парторгом.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу в основному різали або продавали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень ходили.
Скільки разів приходили до хати?
Ходила комісія до того часу, доки не знайдуть. Прийдуть, печені гарбузи поїдять, а ми тоді гризли сирі.
Коли люди помирали з голоду?
Люди, в основному, почали помирати взимку.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Дітей, які залишились без батьків, забирали в інтернат. Інші ходили-блудили. Просили по дворах їсти.
Хто не голодував у селі і чому? Голодно в селі було всім.
Трохи було у старих, у них нічого не брали, на роботу вони не ходили, могли хоч город посадити. З того і жили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, якщо було чим. Пам’ятаю, мати принесла сухарні буряки, трохи картоплі. Дала їй старенька жінка, вона не ходила до колгоспу на роботу і посадила город.
Які засоби вживали до виживання?
Товкли початки з кукурудзи і пекли якось коржі, із сухої щириці також кислиці їли. До самої осені траву: очерет, спичаки, рогіз, лопуцьки.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли із берестка кашки, цвіт акації.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Товкли із сосни кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили їжачків, гороб’ят, грачат, собак.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можна було купити харчі в місті або обміняти на золото, одяг. Батько і мати їздили аж на Кубань, міняти материну одежину. Мати раніше була в найманих робітницях. У гарних людей, і непогано заробила.
Чи був голод у містах?
В містах не було такого голоду. Люди отримували зарплатню або хліб.
Чи знаєте Ви, що таке торгсін?
«Торгсін» – це магазин, куди здавали золоті речі, серебряні. Були вони в містах.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Людей померло багато, пів села. Скільки – точно не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, я чув про випадок людоїдства в нашому селі. Жінка з’їла свою маленьку дитину, але як її звати і подробиць не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили біля кладовища в одній ямі, якщо вона була повна, рили другу. Зараз на цьому місці є кладовище, але воно вище. А від голоду хоронили в ямах, ближче до ярку. Раніше ставили хрест, але зараз його нема, і де ті ями знаю тільки приблизно.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Хоронили і самі, ті хто був здоровіший.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
У своїх садках біля вишень або яблунь. Взагалі була підвода, на яку збирали померлих. Не знаю, чи платили, мабуть, давали щось із кладової.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки і Зелені свята?
Мабуть, поминають, не знаю, не чув.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
В нашому селі немає пам’ятника померлим від голоду.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я своїм дітям та внукам розповідав про голод.
Кого Ви вважаєте виним у загибелі багатьох людей?
Винна власть наша. В містах же не голодували.