Місце запису: с. Великоцьк, Міловський р-н, Луганська обл.;
Дата запису: не зазначено;
Хто записав: не зазначено;
Респондент: Назаренко Григорій Якович, народився 14 листопада 1918 року в селі Великоцьк Міловського району Луганської області.
Під час Голодомору Назаренко Григорій Якович проживав селі Великоцьк Міловського району Луганської області.
(записано зі слів свідка)
Голодомор 1932–1933 років пам’ятає дуже добре, бо пережив його особисто підлітком 14-15 років і пам’ятає все життя.
Вважає, що причиною Голодомору була політика уряду на чолі зі Сталіним. Він добре запам’ятав слова вчительки історії: “голодні люди, завжди покірні люди і не можуть протистояти владі”.
В той час всі жителі були в колгоспі, головою якого був присланий з Москви комуніст – двадцятитисячник. Восени 1932 року здали зерно по плану, а потім дали додатковий план – здали його і знову додатковий план. Тому з колгоспу нічого із зерна не видали, а колгоспників зобов’язали здати державі майже всю худобу – залишилась тілька корова і 10 курей.
На кожній вулиці було закріплено комісію в складі 5-7 чоловік із комітету бідноти, які кожного тижня почали збирати всі продукти, які знаходили в погребі, коморі та на горищі. Забрали картоплю, капусту, кукурудзу, огірки, помідори, квасолю – і все це вивозилось на еліватор міста Чертково. Не забирали тільки в членів комісії та голови колгоспу. Всі інші жителі були приречені на голод. Почали їсти кору дерев, жолуді, а весною – траву.
Від голоду люди почали пухнути , падати і помирати…
Григорій Якович пройшов всю війну, воював майже 4 роки і сказав, що на війні і то легше було жити, ніж в Голодоморі. Там помирали зразу, а тут, в Голодоморі, тільки мучалися та помирали повільно. І побажав, щоб ніхто з людей не переживав такого страхіття і звинуватив у цьому тодішній режим і Сталіна особисто.