Місце запису: с. Рудівка, Сватівський р-н, Лугаська обл.;
Дата запису: 1 квітня 2008 року;
Хто записав: Коваленко Алла;
Респондент: Коваленко Микола Михайлович, народився 7 грудня 1925 року.
Під час Голодомору 1932–1933 років проживав у селі Рудівка Сватівського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-47 роках ?
Пам’ятаю голод 1932–33 років.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада ?
Неврожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, город, то хто це робив ?
Була продразверстка, були актівісти од власті.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешти ?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей ?
Не бачив.
Як люди боронилися?
Ніяк, знайшли, забрали от і все.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, ховали, знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали на горищі в сундуках. Руденко Демид Іванович, дядя, Ромашов Хома.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
5 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
На горищі, в сундук.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
У совхозі давали, а в колхозі нічого було давати.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу?
Тільки продукти харчування.
Що таке закон про “п’ять колосків’’? Чи чули ви про нього?
Чув. Давали 8 год. Варька Стотова сиділа.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа були.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не всі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні. Агітація йшла. Веди кобилу, гарбу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Добровільно здавали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Днем.
Скільки разів приходили до хати?
Один раз.
Коли почали люди помирати з голоду?
Не пам’ятаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, хто робив за харчі.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не знаю.
Які засоби вживали до виживання?
Їли траву.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не було родичів.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лопуцьки, молочай, листя берестка, щавель.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Берестка, молочаю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ховрашків.
Чи можна щось було купити у місті, чи виміняти?
Можна.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Один чужий. Прізвище Хоменко, хлопець, а так я не чув щоб хтось умер.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Дочка, чув, з’їла батька. Посадили її.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на проводи, гробки, зелені свята?
Не знаю.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві?
Ні.
Чи є у вашому селі церква?
Ні.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Є хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932–1933р., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам ?
Так знає.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Засуху, неврожай.
Чи ви знаєте, що таке Торгсін?
Чув. У нас у селі не було.