Місце запису: с. Стельмахівка, Сватівський р-н. Луганська обл.
Дата запису: 22.03.2008 р.
Хто записав: Харченко Зоя Володимирівна.
Респондент: Харченко Ганна Денисівна, 24.04.1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Стельмахівка Сватівського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Добре пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожай, податки.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не пам’ятаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було доносів.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Не показували, може й були.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не пам’ятаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Як люди боронилися?
Ніяк, віддавали самі.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна трохи зерна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Із района, як звати – не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Душ по 3-5 ходили по дворах.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували на городі, на горищі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали худобу, речі не забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чула.
Чи дозволяли забирати у полі колоски, залишки городини?
Не пам’ятаю, ми не ходили.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Селяни, по наряду, об’їздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Дехто не хотів, потім – ішли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Якщо не ішов до колгоспу, тобі не допомагали.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Ми не ховали в селі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень, а вночі – ні.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Більше – в 33 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Допомагали, чим могли.
Хто не голодував у селі і чому?
Всі голодували.
Хто зумів вижити?
У кого були корови, молоко розводили водою, кидали крупу якусь.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Працювали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лобода, щавель, кропива.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З вишневого листя – чай.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Зайців.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В селі – не було, а чула, що їли і людей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили рідні, загортали у ліжники і на кладовище доставляли.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не відомі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду у церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не пам’ятаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голодомору?
Не знаю.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, я багато розповідала дітям, онукам, в школі.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Неврожай.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, не знаю.